20 Кіра

Двері кабінету директорки, в якому я знаходилася, різко відчинилися і зайшла Регіна.

Побачивши її зелене волосся і досить коротку спідницю, наша директорка Стефанія Степанівна невдоволено підтримала губи і навіть підняла одну брову, але моїй мачусі оце все було пофіг.

Зайшовши, вона привіталась і поцікавилась, що ж сталось. Стефанія Степанівна, як зазвичай почала валити все на мене. Типу я така безголова, що без причин накинулася з кулаками на одну із своїх однокласниць.

Тато, зазвичай, слухає це, опустивши погляд, наче нашкодивший учень, а потім переводить чергову суму грошей.

Сонька, що теж сиділа разом зі мною в кабінеті, почала розповідати про те,як я типу її била ні за що і навіть вичавила із себе скупу сльозу. Актриса причмелена...

Далі деректорка збиралася перейти до свого улюбленого - витягувати гроші на якісь потреби цієї клятої школи, але не встигла, бо їй завадила Регіна.

- Секундочку. Я вислухала вас і цю дівчинку, яку нібито побили, а тепер хочу послухати, що скаже Кіра, - заявила мачуха.

Почувши це, я ледь не гепнулася зі стільця на свою п'яту точку.

- Та що вона може сказати? Почне вибріхуватися, як завжди. Це не має значення, - невдоволено хмикнувши, промовила Стефанія Стефанівна.

- Що значить " вибріхуватися"? І як це " не має значення"? З якої радості я маю слухати вас і якусь дівчинку і при цьому не вислухати власну падчерку? І чому я маю вірити вашим словам, в не її? - сказала Регіна, склавши руки на грудях і так зиркнувши на Соньку, що та аж гикати почала.

- Ви вперше прийшли до школи, тому нічого не знаєте...- почала директриса.

- Тому я і хочу дізнатись, як все відбувалося. Особисто я не вірю, що Кіра без будь - яких причин кинеться бити свою однокласницю.

- Ви просто її не знаєте... В школі потрібно замінити двері в їдальні. Ось рахунок. Передайте його вашому чоловіку.

- Що?! Який ще рахунок?! - обурилась Регіна.

- Він знає ... 

- Ну це вже перебір! Ви що знущаєтесь з нас?! Звинуватили дитину ні за що, ні про що і ще й гроші вимагаєте?!

- Але ж Горський - основний спонсор нашої школи... Він роками допомагає нам... Ніхто нічого з нього не вимагає. Він сам виділяє кошти ...

- Значить, мій чоловік - основний спонсор цієї школи? І ви постійно смикаєте його через якісь дрібниці і ще й звинувачуєте його дочку?! Це вже занадто! Значить так! Більше ніяких виплат ви не отримаєте поки до нашої Кіри не буде відповідного відношення. Раз Артем фактично спонсорує цю школу, то Кіруся має почуватись тут комфортно і не мати жодних... Жодних проблем ні з навчанням, ні з поведінкою. А ті учні, що конфліктують з нею мають бути покарані. Якщо вже завтра нічого не зміниться, то ми переведемо Кірусю в іншу школу, де її будуть цінувати і поважати, а ваша школа втратить його фінансову підтримку. Я зрозуміло висловилась?! - видала Регіна, стукнувши кулаком по робочому столу, за яким сиділа Стефанія Степанівна.

Від цього звуку і неочікуваності директорка  підскочила на місці і остаточно офігіла.

Та що там вона? Я сама була в шоці від того, що зараз відбувалося.