18 Артем

Поки я відтягував Регіну від Ірми, то вже тисячу разів пошкодував про те, що вирішив зв'язатися з нею.

Чим сильніше я намагався забрати свою зеленоволосу біду, тим завзятіше вона тягала за волосся Інгу, яка верещала все дужче, поступово переходячи на ультразвук.

На щастя, врешті - решт Регіна відпустила Інгу. Користуючись моментом, я не гаючи часу, підхопив свою фіктивну дружину на руки і поніс до машини.

Не вистачало ще, щоб вона знову накинулася на мою колишню чи здійняла ще більше шуму.

Ще в житті мені не було так соромно, як сьогодні. Уявивши, які відео дуже скоро з'являться в інтернеті, якщо вже не з'явились, я мало не завив вовком.

- Ти на мене дуже сердишся? - неочікувано поцікавилась Регіна, коли ми від'їхали від парковки.

- "Сердишся" - це дуже м'яко сказано, - вилаявшись, відповів я і поглянув на дівчину.

- Та дурепа сама винна... Ти ж бачив, як вона напалась на мене через колір мого волосся. Що я мала робити? Дозволити принижувати себе і далі?! Ти б тоді був задоволений моєю поведінкою? Вибач, але спустити голову і мовчати - це точно не про мене. Я ніколи не терпіла образ і не збираюсь починати. Крім того, я ж не винна у тому, що ти плутався з якоюсь ненормальною, закомплексованою психічкою - істеричкою... Краще треба було дівчат обирати.

Від почутого, у мене аж ліве око сіпнулося.

- Тобто це я винен у тому, що ти влаштувала бійку на благодійному бенкеті?  - розлючено поцікавився я, зиркнувши на це крикливе нещастя.

- А хто ж? Якби ти свого часу не водився б з якимись пришелепкуватими  маніячками, то і проблем ніяких не було, - відповіла мені Регіна, задерши свого кирпатого носика.

- Ти хоч уявляєш, що скажуть люди, коли побачать, як дружина Горського тягала за волосся Інгу Ковальську?

- А що вони скажуть? Що у Горського дуже вродлива та любляча дружина і що краще до нього всяким дурепам не наближатися, бо вона всі патли повидирає.

- Регіно, така поведінка неприпустима. Ти маєш займатися вихованням Кіри, а не створювати мені зайві проблеми. Ти зрозуміла мене? - суворо промовив я, поглянувши на неї.

- Зрозуміла, - похнюпившись, відповіла ця біда.