Повернувшись додому зі школи, я побачила, що ця жаба Регіна лежала на лежаку біля басейну і грілася на сонці.
Користуючись моментом, я тихенько прослизнула до неї в кімнату. Я дуже сподівалась на те, що вона зараз не повернеться сюди і не зіпсує увесь мій підступний план.
Я швиденько заскочила до неї у ванну кімнату, взяла із полички її шампунь і дуже обережно вилила туди цілу пляшечку зеленки, що придбала в аптеці.
Я вичитала в інтернеті, що таким чином можна пофарбувати біляве волосся у зелений колір і вирішила перевірити це на своїй мачусі.
Ну, що ж ... Побачимо, що з цього вийде. Ото буде смішно, коли Регіна позеленіє. А сьогодні вона ще й має йти разом із моїм татком на той благодійний бенкет, де буде багато його знайомих. Точно буде весело.
Уявивши всі ті нудні нотації, які мені доведеться вислухати від тата, я важко зітхнула. Але то все дрібниці в порівнянні із зеленоволосою Регіною.
Заради такого видовища і її криків можна було і потерпіти трохи. Нічого не вдієш... За задоволення треба платити.
Я дуже сподівалась на те, що змогла непомітно вийти із кімнати мачухи і ніхто їй про це не не розповість.
Ну, Регіночко, постривай! Побачимо, що ти будеш робити... Дуля тобі з маком, а не бенкет! Зміюка пришелепкувата!
Мій настрій одразу так стрімко підскочив, що я навіть наспівувати почала.
Я вже яскраво уявляла собі те, як буде верещати мачуха, коли позеленіє, і була до цього готова.
Визирнувши у вікно, я побачила, що Регіна вже пішла у дім. Ну все... Зараз таке почнеться...
Минуло пів години, година і навіть дві, але все було тихо.
Вийшовши зі своєї кімнати, я теж нічого не почула. В домі було тихо і спокійно.
Дивно... Регіна мала б вже збиратися на бенкет.