3 Артем

Домовившись про все із Регіною, я повернувся в квартиру до свого товариша.

- О, радий бачити тебе цілим та неушкодженим, - посміхнувшись, промовив  Вадим, визирнувши в коридор.

- Регіна - досить мила і симпатична дівчина. Не знаю, чому ти називав її драконицею. Ми з нею чудово порозумілись і через два дні маємо розписатися, - промовив я, заходячи на кухню, де на нас вже чекав обід із ресторану.

- Що?! Що ти сказав, Артеме?! " Мила і симпатична дівчина"?! Стоп! Що значить "розписатися"?! - ошелешено запитав Вадим, витріщившись на мене.

- Я домовився з Регіною про фіктивний шлюб. Я буду платити їй гроші, а вона - виховувати мою Кіру, - пояснив я, сідаючи за стіл.

- Ти точно ненормальний, друже, - промовив Вадим, займаючи своє місце за столом.

- Чого це? Вона вродлива і з характером. Саме те, що мені потрібно. Ми підпишемо договір на рік.

- Я дуже підозрюю, що цей рік у тебе буде надзвичайно насиченим і багатим на пригоди і незабутнім, - сказав мій товариш, сміючись.

Пообідавши разом із Вадимом, я поїхав додому. Я вирішив поки що нічого не розповідати Кірі про те, що у неї незабаром з'явиться мачуха, бо не хотів чергового грандіозного скандалу.

Наступного дня близько сьомої години вечора я приїхав до Регіони, щоб перевезти її речі до себе додому.

Зайшовши до неї в квартиру, я побачив у коридорі кілька великих валіз, а у вітальні на мене чекали ще й два ящики.

- Я вже зібрала все саме необхідне. Бажаєш кави чи чаю? Я спілкуюсь неофіційно, бо ми ж наче маємо вдавати пару, - мило посміхаючись, промовила Регіна.

Сьогодні вона виглядала геть інакше. Зачіска, макіяж і стильний костюм. Все дуже їй пасувало. Пощастило, що вона вродлива. Можна буде і людям показати.

- Так, ти правильно все робиш, Регіно. Я із задоволенням вип'ю кави. 

- Добре, тоді мий руки, а я приготую каву і поріжу сирний пиріг, - сказавши це, дівчина поспішила на кухню.

Відчинивши двері ванної кімнати, я так і застиг на місці. Я дивився на те, що там відбувалося і не вірив власним очам.

Може, я вже допрацювався до того, що у мене почалися якісь галюцинації? Я заплющив очі, розплющив, але нічого не змінилося.

У ванній сидів... єнот і старанно прав у тазику якусь сорочку. Він зиркнув на мене, щось фиркнув і повернувся до своєї справи.

- Регіно, можна тебе на хвилинку, - покликав я господиню квартири, щоб показати їй цю неймовірну картину.

- Так, щось сталося, Артеме? - поцікавилась  дівчина підійшовши до мене.

- Ти теж бачиш єнота? - запитав я, вказуючи  рукою на цього пухнастого трудягу, що вже встиг випрати сорочку і взявся за футболку.

- Так, я дуже добре його бачу. Це мій домашній улюбленець. Його звати Бакс. Сьогодні він вирішив влаштувати велике прання. Мабуть, трохи нервує перед переїздом, - відповіла Регіна, усміхнувшись.

- У тебе досить...  незвичний улюбленець... - промовив я, помивши руки.

Це повний капець! Чого-чого, а того, що в моєму домі буде жити єнот, я собі уявити не міг.

Залишалося тільки сподіватися на те, що він не зіпсує мені всі меблі.

І чого Регіну потягло на таку екзотику? Хіба не можна було завести кота чи собаку? Ой, відчуваю, що цей єнот ще завдасть мені клопотів...

Щоб не загубити книгу, додавайте її до бібліотеки та підписуйтеся на автора. Для цього потрібно зареєструватися на Букнет. Це дуже легко та швидко зробити. Успіхів, щастя, міцного здоров'я і всього самого найкращого