Так дивовижно падає сніг
Крізь смуток крізь темряву крізь печаль
А ти зустрічала любов навесні?
А ти розлучався з коханням? — На жаль.
На плечі накинула ковдру зима
Тепло у домі у серці в думках
Нас не здолає чорна пітьма
І не проковтне всеосяжний страх.
Лютий з собою несе монохром
Свинцевими хмарами давить на плечі
Рятують голуби за вікном
І вже не лякає самотній вечір.
Так дивовижно падає сніг
Вкриваючи білою ковдрою нас
Ти спиш посміхаєшся уві сні
Минає історія плине час.
Відредаговано: 11.11.2024