https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1731318739_0.jpg
Мі Сто
*1*
Так дивовижно падає сніг
Крізь смуток крізь темряву крізь печаль
А ти зустрічала любов навесні?
А ти розлучався з коханням? — На жаль.
На плечі накинула ковдру зима
Тепло у домі у серці в думках
Нас не здолає чорна пітьма
І не проковтне всеосяжний страх.
Лютий з собою несе монохром
Свинцевими хмарами давить на плечі
Рятують голуби за вікном
І вже не лякає самотній вечір.
Так дивовижно падає сніг
Вкриваючи білою ковдрою нас
Ти спиш посміхаєшся уві сні
Минає історія плине час.
Відредаговано: 11.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
