45 глава

*Даня
Я стояв там як ідіот і не міг зрушити з місця .Якби ж я міг змінити минуле ,якби я міг це зробити. Я був ідіотом ,бо тоді не поговорив з нею ,не розібрався у всьому ,а просто втік з своїм болем .Це було найбільшою помилкою в моєму житті .Але жаліти вже і справді запізно .Я постояв так трохи і пішов додому. Завтра рано в універ вставати .
Я звісно ,що  знову не виспався .Голова сильно боліла тому я швидко одягнувся ,випив кави і побіг в універ .Пари пройшли швидко і легко .З Агатою я нині не говорив , та й не мав ,що їй сказати .Після пар я вирішив прогулятись в парку .Я сидів і все думав .Біля мене ходила жінка ,яка продавала квіти (червоні троянди ).Тоді мене осінила одна хороша ідея .Я підійшов до неї і купив квіти .Також потім ще вступив в декілька інших магазинів .Надіюсь усе вдасться .Я сів втілювати свій задум .Просидів з цим всім аж до ночі .Хоч би все вдалось ...
Ранок наступного дня .
Я прокинувся рано .
Одягнувся в білу сорочку і штани в клітинку ,також взяв з собою окуляри з прозорою оправою (мої улюблені ) .Агата сьогодні прийшла в універ раніше .На ній було красиве ніжно-рожеве плаття .Бачу вона в хорошому настрої ,навіть привіталась зі мною .Перед останньою парою я почав втілювати свій план .Всі вже вийшли з аудиторії крім Агати ,вона ще збирала свою сумку .Поки вона була зайнята я залишив на її парті сюрприз і сам не замітно вийшов .Дивився на неї з-за дверей .ООО...Вона побачила .Розгорнула записку .
Вміст записки :
Я зустрів тебе вперше в тому кафе .Пам'ятаю ще досі твій красивий погляд ,твою милу усмішку .Біля тебе зараз стоїть та сама зловісна біла кава ,яка звела нас разом ...
А зараз вийди в коридор ..."
Вона зацікавлено читала .Крім записки ще був стаканчик з білою кавою і червона троянда .Агата взяла її і вдихнула її аромат .На її лиці була маленька усмішка .Вона взяла сумочку ,сам "сюрприз " і попрямувала в коридор .Я тим часом заховався за угол і спостерігав за нею дальше .Вона скоро побачила 2 сюрприз ,який був на вікні .Вона розгорнула 2 записку .
"Пам'ятаєш той пікнік .Наші танці і як я тебе лоскотав .Ми дивились тоді на захід сонця і укутались цим самим пледом .Хіба ми не були тоді щасливі?"
В пакеті вона знайшла той самий плед і ще одну червону троянду .Наступна підказка була не далеко .Вона побачила її швидко і підійшла до неї .В першу чергу вона прочитала записку .
"Ти пам'ятаєш наш перший поцілунок ?Я пам'ятаю і ніколи не забуду .Ми тоді були на озері біля твоєї дачі .Це був найщиріший поцілунок в моєму житті ,Агато .Після того ми пішли в дім і почалась гроза .Ми залишились там ночувати .Я пам'ятаю як солодко ти спала ,як місячне сяйво освічувало твоє красиве личко ,тоді я не міг відвести від тебе очей .Ти була моєю найяскравішою зіркою ,Агато .Наступного ранку я облився кавою ,та футболка залишилась тоді у тебе ,нехай вона і далі буде у тебе ,нехай нагадує про той день ..."
В пакеті була футболка і ще одна троянда .Агата попрямувала за наступною підказкою .
Вона теж була не далеко .Вона дістала з пакету ключик і розсміялась .
" Зустріч в Малій академії була чимось неймовірним .Той твій проект про кохання .Повір мені це не якийсь хімічний процес , а почуття яке зносить дах .Заради людини ,яку любиш ти готовий на безумні вчинки ,без неї ти і дихати не можеш ,життя стає просто існуванням ...Тоді я визволяв тебе з вбиральні ,смішна ситуація ,якби цей ключик тоді був в мене ,то я б швидко витягнув тебе і нам б не довелось там залишитись на ніч .Як ж добре ,що цього клятого ключа там не було , бо я б не зміг провести ще один щасливий день з тобою ,Агато .Не зміг б вдосталь насолодитись твоєю усмішкою ,надивитись в твої красиві небесні оченята ..."
В Агати на лиці появилась сльозинка .Мені хотілось підійти до неї і витерти, але ще був не час .Вона взяла і цю троянду і попрямувала дальше .
Яскраві чорні і срібні повітряні кульки вона швидко помітила .До них була прикріплена ще одна записка і троянда .
"Такі ж кульки ти подарувала мені на День народження. Пам'ятаю той сонячний день .Ти тоді здійснила одну з моїх мрій .Ми стрибнули з парашутом .Я пам'ятаю ,як твої колінки дрижали тоді ,але я взяв тебе за руку і ти довірилась мені .Ти поборола свій страх заради мене ,Агато .Я в той день відчув себе найщасливішою людиною на планеті ,бо поруч зі мною була ти .Я вдячний ,що доля подарувала мені тебе ,Агато ..."
Я бачив як Агату переповнювали емоції .Вона теж все це згадувала .
Наступний сюрприз був трохи специфічний .Не кожен зрозуміє ,що може означати рентгенівський знімок .Але Агата знала ,що він означає .
"В той день коли сталась аварія ти переживала за мене . Пам'ятаю, як ти зайшла в палату і міцно обняла мене .Для мене тоді будь-який біль здавався нічим ,головне ,щоб ти була поруч зі мною .Тоді ти заснула біля мене ,на моєму ж плечі .Заради того ,щоб знову пережити те ,що ти от так от будеш просто біля мене я готовий пережити хоч 10 таких аварій ...
А тепер іди в наше секретне місце ."
Агата попрямувала в бібліотеку .На тому ж місці де ми зустрічались тут раніше її чекав останній сюрприз. Вона підійшла до корзини ,яка була вщент забита червоними трояндами і взяла останню записку .
"І тепер я знову зустрів тебе ,Агато .Я знову побачив тебе і ніби знову ожив .Ми пережили стільки хороших моментів .Невже ти готова все забути ?"
Я стояв за одною з полиць .Коли вона дочитала я підійшов до неї .
—Агато , невже ти готова все забути ?
—Даня ,я ніколи нічого не забуду .Ніколи не забуду цих моментів, але крім них є і інші болісні моменти ,яких я теж не можу забути .Я не можу забути тої болі від якої моє серце розривається .
З її очей котились сльози .Це ранило мене ще більше .
—Агато ...
Я спіймав її за лікоть .
—Не йди .
—Вже запізно ,Даня ,просто забудь мене .
Вона вирвалась і знову втекла від мене . Ти кажеш забути ,але сама не забуваєш ,твої очі самі кажуть за тебе .Навіть твої слова нічого не значать ,я до кінця свого життя не відкажусь від тебе ,Агато,не відкажусь від нашого кохання .Я не втрачатиму віри ,що колись ти таки пробачиш мене і зроблю все ,щоб тебе повернути .Зараз ти можеш втекти ,але ти не втечеш від своїх почуттів ,не втечеш від любові ,від якої так само як моє ,згарає і твоє серце ...