41 глава

*Даня 
Агата пішла а я залишився з своїми почуттями сам на сам .Як красиво вона мені усміхалась , дивилась мені в очі .Заради того щоб бачити її щасливою я був ладен віддати своє життя .Лиш би вона знову надалі ,лиш би ніколи більше не розчарувалась в мені і довіряла .З цього дня я не зроблю більше жодної помилки ,не зроблю їй боляче .Агата дізнається всю правду ,зрозуміє і мене ,зрозуміє ,що я не поганець який зрадив її .Я розкажу їй всю правду ,але не зараз .Я розумів ,що вона пережила тоді .Від відчаю вона ледве себе не вбила ,тому я не буду тиснути на неї зараз ,просто не можу .Лише своїми теперішніми поступками і щирістю я зможу довести щирість своїх почуттів .Ми разом забудемо минуле ,заради щасливого майбутнього ,яке нас чекатиме .
Наступного дня я знову прийшов в універ пошвидше .Мені навіть сподобалось прокидатись рано .Просто знав ,що чим швидше встану ,тим швидше побачу свою Агату .Не хотів і хвилини проживати не бачачи її .Вона зайшла в аудиторію .На ній було красиве плаття ,кольору її очей .Воно дуже личило їй . Вона підійшла ближче і я відчув її аромат .Вона пахла імбирем ,цитрусовими і кавою .Я усміхнувся їй і вона присіла біля мене .
—Привіт .
—Привіт .Давай сьогодні зустрінемось на годинку пізніше , в мене появились ще деякі невідкладні справи .
—Гаразд .
Цікаво які ж в тебе справи Агато ?В мені явно заграла ревність .Такий я вже був .Не міг уявити Агату з кимось іншим .
—Які справи ,якщо не секрет ?
Мені і справді було цікаво що це за справи .
—Це пов'язано з батьком .А що це за надмірна цікавість до моїх справ ?
Вона це так смішно сказала ,що я ледве стримався ,щоб не розсміятись на всю аудиторію .
Я сказав їй на вухо :
—Боюсь ,Агато ,що якісь справи затримають тебе і ти не зможеш вдосталь покидатись в мене подушками ,боюсь що не встигну тебе залоскотати .
—Даня , будь чемний ,а то так тою подушкою получиш ...
Нашу розмову перервала викладач яка зайшла в аудиторію .
Після пари я зайшов в їдальню .За одним з столиків сиділа Агата .Я взяв нам по латте і підсів до неї .
—Невже сам Данило Артемович вирішив попити зі мною кави ?
—Так ,попити кави з дівчиною з найкрасивішою усмішкою .Зрозумів ,що без її приколів не зможу й спокійно поїсти,саме тому я тут .
—А якщо я не хочу з тобою сидіти тут і пити каву .
—Ну тоді ми можемо піти в інше місце .
—А можливо я не хочу нікуди іти ?
—Ну не хочеш так не хочеш .Я сам тебе понесу .
Я взяв її на руки і поніс .
—Даня ти що здурів ?На нас всі дивляться ,опусти мене .
Вона почала мене бити по плечу .
—Мені байдуже на всіх .І так я здурів і в цьому і твоя вина є .
Я доніс її до бібліотеки і опустив .
—Навіщо ти мене сюди приніс ?
—Вирішив ,що тобі пора щось почитати .Що ж ще нормальні люди роблять в бібліотеці ?
—Яке ще почитати , та й хіба ми звичайні нормальні люди ,я особисто в цьому дуже сумніваюсь .
Ми обоє залились сміхом але бібліотекар одним своїм "Тихо " і помахуванням пальцем нагадав нам де ми знаходимось .
—Агато нам потрібно поговорити .В мене є дещо ,що належить тобі .
Вона з цікавістю глянула на мене ,а я взяв її за руку і ми пішли в глиб бібліотеки .Вже скоро ми стояли серед знайомих полиць .
—Ну  розказуй ,що ти маєш моє ?
—Пам'ятаєш як ми катались на конях ?
—Так .
—Тоді в тебе в волоссі була така красива прикраса ...
—Так була ,такий метелик але я десь загубила його.
—Він у мене .
Я дістав його з кишені і показав Агаті .
—Де ти його знайшов ?
—В тому кафе де ми вперше зустрілись ,одна офіціантка впізнала мене і попросила тобі віддати .
—Ти був в тому кафе ?
—Так .
—Навіщо ти приїздив туди ?
Я не можу зараз сказати їй правду ,не можу цього зробити ,ще не час ...
—Батько попросив з'їздити на одну ділову зустріч .Я погодився і приїхав на вихідні у Львів .От після зустрічі й вирішив там пообідати .
Здається Агата повірила .
—Минуло стільки часу а минуле все ще находить мене .Навіть ця маленька прикраса знайшла мене тут .
—Вона не твоє минуле ,вона лиш прикраса ,яка так тобі личить .Дозволь ...
Я взяв одне пасмо волосся Агати і заколов його прикрасою .Цей метелик так пасував до Агатиного плаття .
—Він тобі дуже личить .
—Навіть цей метелик вже не принесе мені радості .Дивлячись на нього я згадую минуле ,а ці спогади приносять мені біль .Даня не заставляй мене згадувати минуле ...
На цих словах вона обірвала і просто вибігла з бібліотеки .Вона була сумна .Як я хотів ,щоб на її лиці ніколи не було цього суму і туги .Я понад усе хотів ,щоб вона була щасливою .
Пари пройшли дуже швидко ,навчання приносило мені задоволення .З Агатою ми більше не говорили ,я не хотів засмучувати її ще більше .Після пар я вирішив прогулятись в парку .Ця прогулянка надихнула мене на одну цікаву ідею .Я хотів трохи розвеселити Агату і зробити їй сюрприз. Зроблю сюрприз для своєї солодкоїжки .По дорозі додому я зайшов в супермаркет і купив потрібні мені інгредієнти .Цього разу я вирішив сам спекти улюблений торт Агати .Можливо хоча б це підніме їй настрій .Від свого улюбленого торта вона точно не відкажеться .От і провіримо мої кулінарні здібності .4 години старань з допомогою всемогущого Ютуба і вуаля .Я приготував цей торт .Сам не вірю що мені вдалось .Правда й це мало свої наслідки .Вся кухня була брудна .Там я борошно розсипав ,там шкаралупа від яєць валяється ,там порвані пакетики від рузпушувачів і ще ціла гора немитої посуди .Важко бути кухарем .Та все ж до приходу Агати ще є час .За годину я встиг все прибрати .Одягнув білу сорочку і штани в клітинку і чекав на свою кохану .