35 глава

*Даня 
Я як завжди проспав .Ну нічого дивного .Вставати так рано —це не моє .Я завжди засинав пізно і пізно прокидався.Але в мене й плюси були .Я швидко збирався .Тому думав ,що встигну в універ вчасно .Поснідав йогуртом ,одягнув чорні сорочку і чорні штани .Вже сів на байк і не тут то було .Не знаю чому але він не заводився .Спробував ще раз але все було марно .Так, зараз немає часу виясняти що з ним ,тому я швидко замовив таксі і помчав в універ.Я запізнився на 5 хвилин .Добре ,що викладач добрий і мені все обійшлось .Перед собою я побачив знайому постать біля якої було вільне місце .Я сів біля Агати .Ох яка вона прекрасна.Ці золотисті локони на її плечах ,очі кольору неба і як завжди заворожуючий аромат .Вона пахла фіалками і жасмином .
Хоть ми й не були разом та все ж ...Я такий був радий її бачити .Вдихати її аромат , дивитись в її бездонні очі ,бачити усмішку .Якби я міг її обняти ,притулити до себе і ніколи не відпускати її руку ,але все це було моєю мрією і фантазією .Я уважно слухав викладача .Мені й справді було дуже цікаво .На серці мені ніби стало легше .Я був на своєму місці ,в своїй тарілці .Розумів ,що навчання в університеті було правильним рішенням .
Завжди дослухайтесь свого серця .
Пара досить швидко закінчилась і я звернув увагу на телефон Агати .Вона взяла його до рук і я там побачив свій пост ,який я опублікував на своє 19 день народження .Фото яке так багато для мене означало .Той щасливий момент я не забуду ніколи .Я не видалив його .Це не мало сенсу .Це ж не можна видалити з моєї пам'яті ,та й я сам не хотів забувати того щастя ,яке переповнювало мене тоді .
Але навіщо Агата знайшла цей пост ,навіщо загалі зайшла на мою сторінку ?Невже їй було цікаво ?
Пари закінчились і я поїхав додому .Там я трохи повчився і вирішив сходити на пробіжку .Я любив бігати в парку .Одягнув чорний стортивний костюм і побіг .В навушниках грала улюблена музика .На дворі вже починало темніти і тут я знову побачив її .Дівчина з золотим волоссям їхала на велосипеді .Я побачив в її очах страх .Вона не очікувала мене тут бачити ...
Аййййй.Агата впала з велосипеда .Ох.Як моє серце тоді билось .Я переживав за неї і відразу кинувся допомагати .Велосипед придавив їй ногу і я підняв його .Коліно було в крові .
—Агато ,дай руку я допоможу тобі встати .Як ти ?
—Я одного разу вже дала тобі руку і нічого добро з цього не вийшло .Відстань від мене нарешті .
Вона спробувала встати але не змогла .Мабуть з ногою щось сталося .По її щоці покотилась сльозинка ,та я не зміг її витерти ,не зміг обійняти і сказати ,що все буде добре .
—Агато не упрямся ,я допоможу тобі .Ти що не бачиш ,що тобі потрібна допомога ?
—Я не хочу твоєю допомоги .Цей біль порівняно з тим який ти завдав мені тоді —ніщо .Я ніколи не прийму твоєї допомоги ,не подам руку .
Який біль?Про що ти говориш Агато ?Це ж ти завдала мені болю .Хіба не ти з Ніком зробили мені так боляче ?Про що вона взагалі говорила ?
Але я не міг її тут залишити .Не міг бачити як їй боляче і нічого не робити .—Ну не хочеш подавати мені руку так нічого ,підем іншим шляхом .
Я підняв її на руки і поніс .
—Відпусти мене .
—Не відпущу ,поки не упевнюсь ,що з тобою все добре .Та зрозумій же ти тобі потрібна допомога лікаря .
Лікарня була не далеко десь за 100 метрів. Я швидко її доніс .Після моїх слів вона трохи заспокоїлась і трималась за шию .
Я заніс її в приймальню .Там її оглянув лікар .
—Як все це сталось ?
—Вона впала з велосипеда .Лікарю з нею все буде добре ?
—Не переживайте з вашою дівчиною все буде добре .В неї вивих і декілька царапин .Їй просто потрібен спокій .
Фухххх.Добре ,що не щось серйозне .Після слів лікаря ніби камінь з душі впав .Я дуже переживав .
—Коли я зможу піти ,лікарю ?—спитала Агата 
—Медсестра ще обробить вам рани і ви зможете піти .Юначе ,а ви піклуйтеся про свою дівчину .Треба трохи полежати ,нічого важкого не брати і за тиждень вже все буде в нормі .
—Агато я викличу нам таксі .
—Не треба ,я сама доберуся ,ти вже й так багато зробив .
—Ні я не залишу тебе одну в такому стані .Тобі потрібна допомога і я не приймаю відмовок. 
Агаті обробили рани і вже за 10 хвилин на нас чекало таксі .Вона стала трохи спокійнішою і вже не упрямилась .Я взяв її під руку і допоміг дойти до таксі .На дворі вже було так темно .Агата від всього цього змучилась і заснула в мене на плечі .Так мило спала ,як тоді в лікарні .Я провів пальцем по її лиці і поправив золотистий локон .Як ж мило вона спала і навіть не кричала на мене .Якби я міг її бачити такою кожного вечора ?Ще одна моя фантазія .Перед тим як заснути Агата сказала мені свою адресу .Я не хотів її будити .Просто взяв на руки і поніс .В руках в неї були ключі від квартири .Я легенько взяв їх щоб вона не прокинулась і відкрив квартиру .Зайшов і включив невеличку настільну лампу .Не хотів включати все світло ,бо розбудив б її ,а вона так солодко спала і я не хотів її тривожити. Знайшов її кімнату і уложив на ліжко ,накрив її .Місяць освічував її лице .Яка ж вона красива .Я не міг її залишити тут одну .
Я сів на крісло біля її ліжка і дивився на неї ,буду охороняти її сон .Не можу я її зараз саму залишити. Нехай вона посадить ,а вже зранку я піду .
Ранок наступного дня .
Я прокинувся рано .Агата ще спала .Яка вона була красива і уві сні усміхалась .Мабуть щось хороше приснилось. Вже сонячне проміння освічувало її красиве личко .Мені так не хотілось її залишати ,але і бути поруч з нею я не міг .Я встав з крісла і підійшов до неї ближче .Я тихенько присів на ліжко і взяв її за руку. 
Як мені в той момент хотілось її обняти і поцілувати .Сказати :—Прокидайся моя кохана .Але я не міг це зробити .Я накрив її і пішов .