32 глава

*Агата 
Нік відвіз мене додому .Ми мовчки їхали .Його зізнання було для мене шоком. 
Цей день взагалі був схожий на якесь божевілля .Від болю і розпачу я сама не розуміла ,що я роблю .Як добралась до квартири сама не пам'ятаю .Батька не було .Він повернеться післязавтра з Польщі .
Я залишилась сама з своїм болем .Хотіла стерти все це з моєї голови ,позбутись цих спогадів але як тільки підходила до наших фото ,то щось мене зупиняло .На них я була справді щаслива .Можливо він лише вдавав але ми виглядали щасливі .Я не могла знищити нічого ,що було з ним пов'язано .
Мені було так боляче ,надіюсь він теж страждатиме ,йому теж буде так боляче як мені .
Я хотіла померти від цього болю .
Я знала ,що Даня вже раз втратив дівчину ,яка любила його друга .Нехай він ще раз переживе це ,нехай ще раз йому буде боляче .Він ранив моє серце і думав ,що сам не буде страждати ?Я сьогодні втратила подругу і Даню ,а він втратив мене і Ніка .
А от з Ніком вийшло ...Він врятував мене від смерті ,я вдячна йому за це .Він зробив це заради мене і признався в почуттях .Він хороший хлопець .Можливо дати йому шанс ?Можливо він залікує мої рани ,які зробив Даня ?
Аліса дзвонила до мене а я все скидала трубку .Не хотіла я чути ніяких виправдань ,брехні .Ні чути ,ні бачити її не хотіла .Для мене вона тоді померла ,більше немає в мене подруги. 
В своєму розпачі я заснула ,прокинулась я пізно .Мене розбудив мій ж телефон .Даня написав мені .
—Скажи  ,що це лише страшний сон .Скажи ,що збрехала мені дивлячись прямо в очі ,СКАЖИ ...
Ох Даня ти сам все зруйнував і хочеш ,щоб це було сном ...Все закінчилось ,це кінець .
—Це все правда і зовсім не сон .Я не люблю тебе ,забудь мене .
Надіюсь ,що більше ніколи його не побачу .
Сьогодні був понеділок .Я мала йти до школи але в такому стані я не могла цього зробити .Я подзвонила своєму класному керівнику і сказала ,що хвора .
Тоді мені почала надзвонювати Яна .Я взяла трубку .Вона дуже хвилювалась за мене .Вона єдина хто міг мене підтримати .Вона сказала ,що зараз приїде .Я просто сіла і чекала на неї .
Вже за 15  хвилин Яна була в мене вдома .Я так хотіла її поради .Я розказала їй все від нашої зустрічі в кафе до сьогодні .Яна підійшла до мене і міцно обняла .
—Агато ,ти сильна .Просто слухай своє серце .Воно виведе тебе на правильний шлях .
—Як після цього всього слухати своє серце .Завдяки ньому я зараз в цьому стані .Якби тоді в парку атракціонів я не мовчала ,то б все було по-іншому .Зараз б не було так боляче .
—Ох моя бідна подруго ,я впевнена ,що ти вчиниш правильно .
Я знала тільки одне .Хватить уже плакати ,сльози нічим мені не допоможуть.Потрібно зібратись і жити далі ,минулого вже не змінити .
Подруга поїхала а я знову залишилась сама.Проте вже все буде по-іншому .Я пішла прийняти ванну .Пролежала в ній більше години ,ароматичні масла допомогли мені заспокоїтись .Я зробила собі маску для лиця від набряків і взяла патчі .Як мінімум зовні я вже виглядала нормально .Сіла за стіл і з головою  погрузилась в навчання .Це трохи відволікло мене від всього цього нещастя .Робила я їх до самого вечора і відразу пішла спати .
Ранок наступного дня .
Прокинулась я рано .Склала рюкзак ,одягнула чорні штани і білу кофту .Волосся випрямила і намалювала брови і вії .Ніхто і не догадався ,що зі мною щось трапилось .Аліса весь день хотіла поговорити зі мною але я написала їй ,що ми більше не друзі і весь день уникала її.Як можна після того всього далі вважати нас подругами ?Вона зробила мені боляче і я ніколи цього не забуду .Після обіду я домовилась зустрітись з Ніком .Нам потрібно було поговорити .Я не могла мучити його своїм мовчанням .Ми домовились зустрітись в кафе .Нік прийшов вчасно .
—Привіт ,нам потрібно поговорити .
—Привіт .
—Тоді ти сказав ,що в тебе є до мене почуття ,це правда ?
—Так ,але я зрозумію якщо ти не захочеш мене бачити .Я знаю як ти любила Даню .
—Даня і справді зробив мені боляче але він не любив мене а просто грався .А твої почуття справжні чи це ще одна гра ?
—Агато, я не вчиню з тобою нічого поганого .Це справжні почуття ,ти дуже подобаєшся мені .Я не зроблю тобі боляче .
—Якщо так ,то давай спробуємо ,ти хороший хлопець ,можливо в нас і щось вийде .
Він посміхнувся і взяв мене за руку .
—Дякую тобі Агато ,ти зробила мене щасливим сьогодні .Я ніколи тебе не скривджу .
Після цього ми все частіше і частіше бачились .В мене і справді була симпатія до Ніка .Він добрий ,чесний і веселий .Ми гуляли в парку ,ходили в кіно .Мені було добре з ним але чи було це справжнє кохання ?
Настав жовтень .Моє день народження .5 жовтня .Це була неділя .Мені вже 17 .Своє день народження я не любила святкувати .Нік був на роботі ,тато в відрядженні а Яна на жать приїхати не змогла .Я була сумна і вирішила піти в одне місце .Це було те саме кафе де я зустріла Даню.Я сіла за той самий столик і замовила собі кави .Я згадувала все ,що нас пов'язувало . Пам'ятаю як він сказав ,що помститься за той торт ,яким я зарядила йому в лице .Я пам'яті той прекрасний день коли була такою щасливою разом з ним .Як би мені хотілось щоб час зупинився і ми застрягли в тому моменті .Незважаючи на ту біль яку причинив мені Даня я не могла забути його і то щастя яке я відчувала коли була з ним...
Вже осінь закінчувалась і одного разу Нік запросив мене в кафе .Сказав ,що потрібно серйозно поговорити .
—Привіт ,Нік .
—Привіт ,Агато .Сідай ,тобі щось замовити ?
—Ні ,я не хочу .Про що ти хотів поговорити ?
—Я...я... я зустрів дівчину .Як тільки побачив її то зрозумів ,що це моя любов .Не можу передати словами ...Мене просто тягне до неї .Пробач мені будь ласка ,пробач якщо зможеш але я вирішив не починати з нею стосунків поки не розставив все в наших .Ти хороша дівчина ,дуже хороша але я зрозумів ,що для мене ти найкраща подруга ,яку я боюсь втратити .Мої почуття до тебе як до подруги .Я зрозумію ,якщо ти не захочеш більше спілкуватись .Пробач ,якщо зробив тобі боляче .
Я підійшла до Ніка і міцно обняла .
—Я не ображена на тебе .Ти не брехав мені ,сказав все чесно .Я вдячна ,що ти був поруч зі мною і бажаю тобі щастя .Для мене ти теж став найкращим другом і я надіюсь ,що так буде надалі .
Ми обнімались і довго ще говорили в кафе .Я по очах Ніка бачила як сильно він закохався .В нього в очах був вогонь ,такий самий як в мене коли я дивилась на Даню .
Мені зовсім не було боляче від вчинку Ніка .Я й сама розуміла ,що ми хороші друзі ,а не пара .Я любила його ,але лише як друга .Він повівся зі мною чесно і не збрехав ,за це я його і любила .
Після цієї розмови в кафе ми не припинили спілкування .Нік був для мене як старший брат ,який захищав мене і допомагав .
Як швидко минув час ...
Це був останній дзвоник .Всі такі красиві . Я стояла в вишиванці і плакала .Розуміла ,що покидаю це місце до якого так прив'язалася .Буду за ним сумувати .Я закінчила школу з золотою медаллю .Тепер я зможу навчатись в університеті .На другий день після випускного тато мав до мене важливу розмову .Цікаво про що він хотів поговорити ?
—Доню ,в мене є для тебе одна хороша новина .Вже у кінці серпня ми переїжджаємо .
—Що ?
—Мій бізнес не погано розвивається і я вирішив ,що ми переїдемо .
—Я дуже рада тату ,а куди ж ми переїдемо ?
—В одне дуже красиве місто . Пам'ятаєш як в дитинстві ти хотіла вчитися в Києві ?Тепер твоя мрія здійсниться .
—О я не вірю .Тату дякую тобі .
Ми обнялись .
Я й собі уявити ,що моя дитяча мрія здійсниться .Я була на сьомому небі від щастя .От би мама була з нами і могла побачити мою радість .Як шкода ,що її немає поруч .
Все літо я провела в очікуванні нашого переїзду .Я цього року з'їздила на відпочинок з Яною за кордон .Як нам було там добре .Мені так сподобалось в Італії ,хочу ще туди повернутись .А вже в кінці серпня ми збирали валізи .Аж не віриться ,що ми переїжджаємо в Київ .Та й мало того .Тато сказав ,що купив мені окрему квартиру. Я буду жити окремо але не дуже далеко від батька .
Ми прилетіли в Київ зранку. Яке це місто чудове .Батько поїхав по справах ,а я поїхала на свою нову квартиру .Тут все було як я побажала .Я розробила дизайн кожної кімнати .Все було продумано до найменшої деталі .Як ж мені тут подобалось.
Я буду тут щаслива .