24 глава

*Агата 
Даня виглядав як завжди шикарно .Чорна сорочка , штани в клітинку і розтріпане чорне волосся .Я привітала його і вирішила " підпортити " його ідеальний образ .Вручила йому кульки і в хід пішов торт. Я швидко кинула йому його в лице .Реакція Дані була безцінна .Спочатку стояв в ступорі і взагалі нічого не розумів а потім почав сам з себе сміятись .Який він кумедний з цим тортом на лиці .
—Ну нічого Агато , я тобі ще відімщусь за цей торт .Чекай відповідь .— загрозливо але дуже смішно в одночас промовив Даня .

Ну до мого дня народження ще є трохи часу .Воно  на початку  жовтня .Надіюсь він не зарядить мені тортом у відповідь .
Ми зайшли в одне з кафе .Даня пішов в вбиральню , щоб змити залишки торта ,а я замовила нам кави і ми пішли гуляти далі .
Пройшлися по Площі ринок і зробили багато різних фото з кульками .На них ми такі щасливі. 
Запашна кава в руках і коханий хлопець ,який тримає тебе за руку ...Хіба потрібно ще щось для щастя ?Я вирішила вручити Дані один з "сюрпризів " .Дістала з кишені маленьку чорну коробочку з срібним бантиком. 
—Відкрий .Там маленький сюрприз від мене .
В мене трішки тряслись руки .Я переживала чи сподобається йому подарунок .
Він здивованим поглядом обвів мене і з цікавістю почав відкривати малесеньку коробочку .
—Як гарно ,мені подобається .
Він і справді був в захваті .Я бачила це в його очах .Вони не вміли брехати. 
З другої кишені я дістала свій браслет і з'єднала безконечник .
—Назавжди мій .— шепотом промовила я .
—Назавжди моя .—шепнув мені Даня на вухо .Він підняв мене на руки і покружляв .Перехожі почали дивитись на нас і усміхатись .
Мені було байдуже на всіх .Ніхто не зіпсує цей щасливий момент ,ніхто не забере в мене це щастя .
—Чому саме коти ?- з цікавістю запитав Даня. На обличчі була загадкова усмішка.
Навіщо питає ,якщо й так знає відповідь ?
—Я думала ти любиш котиків .
Він подивився в мої очі і поцілував .
—А найбільше з усіх киць на планеті я люблю тебе. 
Мабуть понад усе я хотіла почути ці слова .Просто " люблю " а скільки щастя. Я взяла його за руку і потягнула за собою .
—Ну що ж .Сюрпризи ще не закінчились .Ти готовий до наступного ?
Очі Дані згорали від цікавості .Він явно хотів дізнатись що це за "сюрприз " і явно чим швидше тим краще .Ми підійшли до байка і я з цікавістю  запитала.
—Ти орендував якийсь інший байк ?Минулого разу ти точно приїжджав на іншому .
—Так це інший байк .Але я його не орендував .Це подарунок від батька .
В його очах горів  вогник .Даня дуже любив швидкість .Впевнена ,що він мріяв про цей байк .Я одягнула шолом і ми помчали. Я дала йому листочок з адресою і попросила нічого не запитувати.Надіюсь цей сюрприз його здивує і бажано в хорошому сенсі .Десь за пів години ми були на місці. Я зав'язала йому очі стрічкою і попросила його ще трішки потерпіти .
За декілька хвилин перед нами вже був величезний білий літак .Я зняла стрічку з очей Дані .
Він просто витріщив свої голубі очі і промовив :
—Вау ...
—Сюрприз вдався ?-несміливо 
промовила я .
—Звісно вдався .Агато я в шоці !Як ти до цього додумалась ?
Я просто подивилась в його очі і усміхнулась.
Він взяв мене за руку і ми пішли до інструктора. Він розказав нам усе і ми піднялись в небо .
Білі хмаринки, згори все здавалось інакшим. Такі малесенькі будівлі.Усе ніби в зменшеному варіанті .Від страху в мене тряслись коліна але Даня взяв мене за руку .
—Все буде добре , просто довірся мені .
Мені й справді стало краще від його слів .Я чую його голос ,дивлюсь в бездонні голубі очі ,тримаю за руку і десь глибоко в душі з'являється тепло і спокій ...
Час стрибати .Один ,два ,три і ми вже летимо до низу . Адреналін в мені просто зашкалював .В мене виступили сльози на очах .Ці відчуття не передати словами .Все моє життя пролетіло перед очима за ці декілька хвилин .Мабуть сама б я на це ніколи не наважилась .А от з Данею я була готова летіти хоч на край світу .З ним мені було так добре ,ніби крила за спиною виросли. В нас було м'яке приземлення.Тільки відчувши землю під ногами я підбігла до Дані і міцно обійняла .
—Ми це зробили .Як тобі ?
—Це найкращий подарунок в моєму житті ,Агато . Дякую ,що ти з'явилась в моєму житті ,бо до цього воно було схоже на темну хмару .
Він поправив золотистий локон ,який "впав " мені на щоку і міцно поцілував .Одна скупа сльозинка покотилась по моїй щоці .Це була сльозинка від радості .
Після цього стрибка я явно стану сміливішою.Мені вже нічого не страшно .Тільки б він був поруч зі мною .
Після стрибка ми вирішили подивитись на захід сонця на місці де в нас був пікнік .Пам'ятаю це затишне місце .Вечірній Львів ,спів пташок і наш танець з Данею .Хотілось чим пошвидше туди добратись .
За 15 хвилин ми вже були там .Небо було таким красивим. Величезне червоне палаюче сонце заходило за гору .Це неземна краса .Небо ніби горіло вогнем .Ми зробили багато крутих фото. Я обов'язково роздрукую їх .Цей день був неймовірний .Даня відпустив свої кульки і обняв мене .
—Дякую ,тобі за все .Та зустріч в кафе перевернула все моє життя з ніг до голови .
—Ніколи б не повірила ,що одна чашка кави може настільки змінити моє життя .
Ми сіли і поїхали назад .Вітер роздував мої локони в різні боки ,а я міцно трималась за спину Дані .Він провів мене додому і зник в темній вуличці .