4 глава

Пора вертатись у реальність та зробити замовлення.

— Капучино, будь ласка, — промовив незнайомець до офіціанта, не відводячи погляду від дивакуватої дівчини. — І тирамісу, — додав він через декілька секунд. 

— Гаразд.

Юнак сам здивувався від свого замовлення.

"Я ж не любитель солодкого, то навіщо я замовив це кляте тирамісу?" — роїлось в його голові. Та замовлення він вже зробив і не збирався його змінювати.

Хлопець дістав із кишені телефон і "перейшов" у віртуальну реальність. Пролистування стрічки в інстаграмі відвернуло увагу хлопця від дівчини. Минуло декілька хвилин і Данилові принесли його замовлення. Він вирішив зачекати поки кава охолоне, адже не любив пити її гарячою... Для нього насолоджуватись запахом було краще, ніж споживати сам напій.

 Хлопець зробив ковток і усвідомив, що це не його капучино, а звичайна кава з молоком. Данило не дуже любив її й тому вирішив повернути напій.

У цей момент телефон Агати почав виспівувати веселу мелодію. Він знаходився у її пальті, яке висіло на спинці крісла, що знаходилось навпроти дівчини. Дівчина піднялась з місця, щоб відповісти на телефонний дзвінок, але не встигла це зробити. Кава дивака в чорному опинилась на її незвичному платті. Це була її улюблена сукня і такої неуважності вона не могла спустити йому з рук. Запальний характер дівчини вже за хвилину дав про себе знати.

— Я потребую пояснень вашої неуважності, юначе! — роздратовано промовила Агата.

— Вибач, я не хотів цього, — сухо промовив Даня з нечуваною байдужістю.

Він вдавав бездушного самозакоханого хлопця, якому в душі було зовсім не байдуже до цієї запальної незнайомки, але він не міг собі дозволити вияв яких-небудь "більших" емоцій. Проте, його переживання видавали спітнілі долоні, якими хлопець намагався зібрати уламки від розбитої чашки.

Агата бачила це і не розуміла чому цей холоднокровний юнак не показує своїх справжніх емоцій... Невже вона не заслужила побачити його справжнього?

Кам'яне обличчя хлопця довело дівчину до сліз. Вона не хотіла, щоб її емоції побачила така велика кількість незнайомців, які прийшли в кафе зовсім не для того, щоб бачити її сльози. Вже за хвилину дивна юначка опинилась на підлозі в невеличкій вбиральні. З бездонних голубих очей скочувалися прозорі сльозинки, які були наповнені відчаєм і розчаруванням. Легкий літній макіяж було зіпсовано, бо туш розмазалась по її щоках. Проте, її зараз було абсолютно байдуже на свій зовнішній вигляд.