4 Глава

Солодкі сни про цирк, магічні фокуси та загадкові погляди Зака розвіялись лише близько дев'ятої ранку, коли сонце, пробившись крізь фіранки, ніжно торкнулось її обличчя теплим промінням. Амелія солодко потягнулася, відчуваючи, як кожна клітинка її тіла прокидається та наповнюється енергією нового дня.

 "Сьогодні буде чудовий день", - подумала вона, усміхнувшись своїм думкам.

Ліниво вибравшись з-під ковдри, Амелія ступила босими ногами на м'який килим. Першим ділом вона попрямувала до ванної кімнати, де свіжість прохолодної води миттєво змила залишки сну з обличчя. Ретельно почистивши зуби та розчесавши своє довге волосся, вона відчула, як остаточно прокидається та бадьорішає.

Повернувшись до кімнати, Амелія затримала погляд на своєму відображенні у дзеркалі. Вона усміхнулася собі та подумала про те, що сьогодні особливий день, який обіцяє бути сповненим вражень та позитивних емоцій. 

Відчинивши шафу, вона дістала свій улюблений домашній костюм – м’який, рожевий, з кумедними вушками на капюшоні. Цей затишний костюм завжди дарував їй відчуття тепла та комфорту.

Спустившись сходами на кухню, Амелія відчула апетитний запах свіжоспечених млинців, що линув звідти. Її мама вже поралася біля плити, наспівуючи веселу мелодію, яка наповнювала дім атмосферою затишку та щастя.

— Доброго ранку, сонько! — привітала її мама, лагідно усміхаючись. 

— Як спалось? Чи снилось щось цікаве?

— Добре, мамочко, дуже добре, — відповіла Амелія, підходячи до столу та вдихаючи аромат смачних млинців. 

— Мені снився цирк та... один дуже симпатичний хлопець, — додала вона, злегка почервонівши.

— Ого! - здивовано вигукнула мама. 

- То сьогоднішній цирк вже у твоїх снах? Ну, сподіваюсь, там буде багато цікавого. А хлопець... хто він?

Амелія лише загадково посміхнулась у відповідь, не бажаючи розкривати всі карти.

-То сідай до столу, зараз буде сніданок, — запросила мама, ставлячи перед нею тарілку з рум'яними млинцями.

Поки Амелія ласувала млинцями з полуничним варенням та запивала їх запашним трав'яним чаєм, вони з мамою невимушено розмовляли про різні дрібниці. Обговорювали погоду, плани на день, нові серії улюбленого серіалу та навіть останні плітки від сусідки тітки Олі. 

Мама розповідала про свої квіти, які буйно розцвіли на балконі, а Амелія ділилася враженнями від шкільних новин та розповідала про те, як вони з Авророю планують провести вечір у цирку.

Такі моменти сімейного тепла та щирої підтримки завжди піднімали Амелії настрій та наповнювали її серце любов'ю. Вона розуміла, як їй пощастило мати таких чудових батьків, які завжди її підтримували та розуміли.

Після смачного сніданку Амелія запропонувала мамі свою допомогу по дому. Вона вимила посуд, протерла пил з меблів, пропилососила килими та розклала речі по місцях. Хоча хатня робота не була її улюбленим заняттям, Амелія знала, що мамі буде дуже приємно отримати допомогу. До того ж, чистий та затишний дім завжди додавав позитиву та гармонії.

Закінчивши з хатніми справами, Амелія трохи відпочила, почитавши цікаву книжку. Але думки про цирк та майбутню зустріч з Закам не давали їй спокою. Вона з нетерпінням чекала вечора.

Нарешті, згадавши про те, що часу залишилось не так вже й багато, Амелія підбігла до свого шкафу та відкривши. Обережно розгорнувши його, дівчина знову замилувалася красою вбрання.— Все, треба вже починати збиратися, бо скоро ми з Авророю виходимо, — сказала вона мамі, яка саме заходила до кімнати з праскою в руках.— Так, так, я вже йду прасувати твоє плаття, щоб ти виглядала просто чарівно! — відповіла мама, лагідно усміхаючись. — Сьогодні ти повинна сяяти, як зірка!Амелія відчула хвилювання та радісне передчуття. Сьогоднішній день обіцяв бути незабутнім.