"ЛЮТИЙ ВКРАВ ВЕСНУ"

БЕНКЕТ. 06.06.2026.

Бенкетують демони: світ од нині їх!

І містами, й селами володіє гріх.

Богові не треба нас, ангели німі:

Тепер ми лишилися в світі цім самі.

Може й заслужили ми вогняний батіг,

Й щоб штрикали вилами у боки усіх?

Щоб хотіли пити ми, але в роті — жовч,

Животи ж набиті в нас гниллю нечистот.

Вічно вже триватиме демонів бенкет,

Вже нам не уникнути гріховних тенет.

Хай же світ зруйнується: я виходжу з гри!

Та й для мене пізно вже... Накриті столи.

Ось мені налили вже крові немовлят —

На срібній тарелі же серця левенят.

З рогами та іклами й хтивістю в очах,

Частують всіх демони плоттю на ножах.

Захотілось демонам веселощів й втіх,

Та вони не кинули у смолу нас всіх.

Вони розсміялися й наслали мару —

З людей так знущались, затіявши гру.

Свідомість в тумані, душею — сліпі...

Хотіли б померти, та досі живі.

Вже й пекло сховали, назвали — "війна",

Все на своїх місцях, "боремось до кінця".

І світ не мінявся: он гори, моря...

І їжі є вдосталь, що дуже смачна.

Ніщо не змінилось — ти життя свого пан...

І люди купились на солодкість оман.

Втішалися демони — вдався бенкет,

Світ перетворили в чудовий сюжет!

Насильства ще більше, ніж в пеклі самім:

Жорстокість й розпуста масштабів таких, —

Часом дивувала й демонів тих.

А як же втішались, коли душі сліпі

До храмів побігли й благали: "Спаси!"

Кому ви всі молитесь? Кличете кого?

Ви Богу огидні. Він забув вас. Давно...

6.6.2026р.

(Світлина з мережі Інтернет)