"ЛЮТИЙ ВКРАВ ВЕСНУ"

БОЛИТЬ...

Болить, коли вмирають молоді,

З собою забирають свої мрії.

Не можна цій зарадити біді,

Втіхи нема – немає і надії.

Що ще на світі може так боліть,

Ніж серце мами в ранах і в жалобі?

Їй мріялось з онуками сивіть:

Єдиний син став Янголом на небі.

Болить, коли ховають молодих

Дівчат, яким любити б ще і жити!

Й батьки, такі старі не по роках –

Кладуть в труну улюблені їх квіти.

Їм теж болить дивитися з небес,

На горе своїх рідних і коханих.

Благали б Бога повернути час,

Щоб знов для них життя щасливим стало.

Болить, коли стріляють в немовлят!

У школярів і тих, що ще під серцем.

В студентів, в близнюків і у двійнят...

Горіть у пеклі, нелюди і вбивці!!!

Мабуть, ніхто вас щиро не любив,

Й людьми ви перестали бути зовсім:

Сховались за щитом з невинних тіл –

Від Бога ж не сховаєтесь... Нікому не вдалося!

Болить... Та вже немає сил кричати,

Та й хто почує? Світ ніби оглух,

Бо ж звір кривавий досі бенкетує,

Й над дітьми не цураючись наруг!

Вже тихо, де лунав дитячий сміх.

Вже тихо, де співали про кохання.

"Спаси й помилуй, Боже, нас усіх!" –

Єдине до небес лине благання.

Болить і тим, хто ще не має ран

Хто має у житті чому радіти.

Шкода їм тих, хто втратив рідний дім –

Тож до свого спішать двері відкрити.

Болить нам, Боже, як же нам болить...

За тих, хто без хрестів й молитв спочили.

Зроби, щоб не вмирали молоді,

А діти щоб росли і довго жили.

Болить...

04.04.2022р.

*****

Війна не скінчиться сьогодні.

І завтра не скінчиться теж...

І ночі такі ще холодні,

І смутку немає меж.

Я в кожному сні "помираю",

Знов шукаю рідню в Ірпені –

Бо сильно так переживаю

За тих, хто страждають одні.

Мені снились лелеки у клітках,

Що вернулись до нас навесні:

Ор*и ж всюди наставили мітки

Й повбивали лелечок малих.

Я сьогодні не можу їсти

Й пити каву не можу теж,

Доки гинуть в підвалах діти

Й суне містом смерті кортеж.

Я ще трохи і втрачу розум,

Душу втрачу і людяність теж –

Бо не можуть в сучасному світі,

Такі звірства вчинятись без меж!

Я недавно ще була щаслива,

Мала мрії й плани на життя,

А тепер вже слабка й вразлива

До реалій нового буття...

08.04.2022р.

*****

ДО РУСНІ!

Доброго вечора, русня, ми з України!

Країни вільних і не скорених людей.

До сраки нам усі погрози ваші й кпини,

Ми стоїмо за свою землю і дітей.

Ми "співчуваємо" вам з приводу "утраты"

І сподіваємось: справжня Москва – згорить!

Скоро й для вас усіх настане час розплати,

Ви теж відчуєте, як нам усім болить.

Чуєш, русня, нема вже в світі місця,

Де б вас вважали не за ор*ів – за людей.

Ми ж – благородні серцем й духом чисті –

Для нас ніде нема зачинених дверей.

Ви спраглі будете – ніхто не дасть вам пити

Й до свого дому не підпустить ні на крок:

Бачать усі, які ви бузувіри,

І на що здатен кожен клятий о*к.

Ніколи ви не були нам братами,

І вже не будете – клянусь могилами дідів!

Адже не можуть мирні християни –

Щось спільне мати з родом злодіїв й катів.

Якому молитесь ви богу? Я не знаю...

Яку сповідуєте віру? Не збагну...

Кров проливаєте невинну, наче воду

Я проклинаю вас! Я проклинаю!!!

А щоб вам сонце не світило і не гріло,

Земля не родила, дерева не цвіли.

Не Божі ви – диявольські створіння:

Чорне насіння ваше і гнилі плоди.

Я проклинаю вас... Від нині і навіки!

Чоловіків ваших! Жінок! Навіть дітей...

За мій народ, за сліз і крові ріки:

Ви – мертві. Вас нема серед ЛЮДЕЙ!!!

16.04.2022р.

*****

Ісусе! Божий Сину,

Ось знов настав цей день:

Ти Кров святу невинну –

Проливаш за людей.

Вже небо потемніло,

Здригнулася земля

І Мати заридала,

Як Син узяв Хреста.

Із міста йшли юрбою

Й веселі, і сумні:

Одні з тебе сміялись

Й кричали – "Розіпни!",

А другі у скорботі

Підносили води.

Чи бачиш, Божий Сину?

Й до нас прийшли кати:

Розп'яли Україну –

Ці слуги сатани!

Й тебе жорстоко били –

Свистіли батоги,

І кидали каміння

Ті грішники з юрби.

І наша Україна –

Замучена, в крові:

Он свіжі ще могили...

На них – нові хрести...

В нас небо потемніло,

Здригається земля:

Ракети це і міни

Летять на нас здаля.

Ісусе! Божий Сину,

Пробачив ти катів,

Та ми за Україну –

Караєм ворогів!

Благаєм, Божий Сину,

Спаси й помилуй нас -

І нашу Батьківщину,

Що терпить в тяжкий час.

Розп'яли Україну –

Злі слуги сатани,

Пролили кров невинну:

Стоять нові хрести...

22.04.2022р.

*****

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Боже! Як загину молодим,

То прошу: впусти мене до раю, –

В пеклі ж був і я й мій побратим,

Хай хоч після смерті мир пізнаєм.

Знаєш, Боже, я не нарікаю,

Що так мало в світі цьому жив:

Чашу, що налив ти – допиваю,

Долю таку, видно, заслужив.

І як я, вмираючи від рани,

Болю не відчую, бо вже звик –

Хай на мить почую голос мами:

Ніжний голос, а не туги крик.

Бачиш, Боже, в бій іду без страху –

В той останній, що ти передрік

Вже здобув я й славу, і звитягу:

Помираю, ну а ворог втік!

Привезли в труні мене додому,