Люмірея. Шепіт крил
Епілог
У сріблястому сяйві новонароджених крил Люмірея ступала по м’якій траві, що тихо світитися під її ногами. Над головою розливалося зоряне небо, і кожна зірка шепотіла щось своє — невловиме й таємниче.
Вітер приносив із далекого краю ледве чутні звуки... наче клич, сповнений обіцянки й тривоги водночас. Люмірея завмерла, прислухаючись. Її серце здригнулося: серед світла народилася тінь.
За обрієм, там, де небо торкалося темних гір, у тьмі зароджувалося нове випробування. Щось древнє і забуте прокидалося, щось, що навіть світло могло не здолати самотужки.
З легким трепетом у серці Люмірея зробила крок уперед. Її історія тільки починалася — а за горизонтом чекала таємниця, здатна змінити долю всіх світів.
#2991 в Фентезі
#1639 в Різне
#344 в Дитяча література
Відредаговано: 30.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
