Люмірея. Перша стежка магії
Дивне світло серед вечора
Люмірея сиділа на старій лавці під великим кленом у парку.
Навколо тьмяніло вечірнє світло, і дерева ніби нашіптували щось одне одному вітром. Дівчинка замальовувала в зошиті листя та квіти, які знайшла сьогодні, коли раптом краєм ока помітила… щось незвичайне.
Серед звичайних сутінків промайнуло ніжне сріблясте сяйво. Воно блиснуло за кущами і швидко зникло. Люмірея підвела голову й нашорошила вуха. Сяйво не виглядало як сонячний зайчик або відблиск ліхтаря — у ньому було щось тепле й живе, ніби хтось кликав її.
Вона обережно встала, стискаючи зошит у руках, і рушила за цим загадковим світлом. Кущі легко розступилися, відкриваючи вузьку стежку, якої вона ніколи раніше не помічала. Стежка губилася серед густого туману, що пахнув м'ятою й медом.
Люмірея зробила глибокий вдих. Їй злегка тремтіли руки, але водночас щось усередині співало від передчуття пригоди. Вона обережно ступила вперед — на першу стежку, яка вела кудись далеко, у невідоме.
За спиною парк уже стирався, ніби його ніколи й не було. Попереду світло вабило її все глибше...
#3349 в Фентезі
#1865 в Різне
#391 в Дитяча література
Відредаговано: 04.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
