На тлі подій останніх років у суспільстві з’явилася окрема каста людей. Вони видають себе за захисників, і якщо запитати їх, чим саме вони займаються, то вони з повною впевненістю скажуть, що приносять користь своїй країні та допомагають її захищати. Однак суспільство, яке стикається з ними, відзначає повну безпринципність і відсутність моральних цінностей у цих людей. Крім того, ці люди настільки деградували, що пішли війною на сусідню крайну. Бо для дикунів, страшна сама думка про те, що хтось може жити краще, ніж вони в своєму болоті. Ця каста людей серед простого народу називається — людолови.
Після появи цих людей у людини зникає право вибору. Їм достатньо одного документа, одного підпису, одного слова або одного дзвінка, щоб чуже життя в одну мить пішло зовсім іншим шляхом. Вони можуть зупинити на вулиці, вимагати документи, змусити піти з собою, вирішити, кому можна повернутися додому, а кому — вже ні. Іноді вони діють згідно із законом. Іноді — на межі закону. А іноді закон стає для них лише зручним інструментом, яким можна прикрити власне рішення.
Ця книга — про людину, яка опинилася частиною такої системи.
Олексій — не конкретна людина і не портрет когось одного. Це збірний образ. У ньому переплітаються риси людей, яких можна зустріти в найрізноманітніші часи й у найрізноманітніших країнах. Людей, які одного разу отримують владу над іншими й виявляють, що разом із цією владою приходить можливість вирішувати не лише чужі питання, а й чужі долі. Люди, які зустрічалися з такими представниками влади, деякі ситуації з цієї книги відчули на собі.
У центрі цієї історії — людина і те, що відбувається з її характером, коли в її руках з’являються влада, гроші, вплив і відчуття власної безкарності.
Мабуть, кожна людина хоча б раз у житті задавала собі питання: яким би я став, якби отримав владу над тими, хто колись не зважав на мене? Чи залишився б простою людиною той, кого тепер слухаються? Чи зміг би він не перетворитися на того, кого колись сам ненавидів?
У кожного на ці питання буде своя відповідь.
Ця історія лише пропонує подивитися, куди може привести людину життя, в якому вона плює на оточуючих, родичів і здоровий глузд, а всі свої аморальні вчинки виправдовує отриманими розпорядженнями або обставинами, що склалися. Адже будь-яку систему формують люди. І те, якою вона стає, багато в чому залежить від тих, хто в ній працює.
У якийсь момент людина перестає бути просто виконавцем. Їй або починає подобатися те, що вона робить, або не подобається, і тоді людина йде з таких структур. Історія показує сам прихід у цю систему, розвиток, а потім деградацію особистості та повне моральне розкладання. Це й є зворотний бік такого життя, який неминуче настає. А наприкінці — дуже логічний і справедливий фінал.