Людизм
Літери...
Літери... Так, без них нікуди.
Ми говоримо, пишемо, думаємо ними.
Розуміти їх — це, як плавати рибі.
Я відчуваю святе шаленство й донині!
Воно просочується в глибини серця мого,
І шаленію я від письма! Від цих думок божевільних!
Вони захоплюють мене!
Тону, захлинаючись від щастя,
Дарованого літерами, що слова складають мої.
Я безмежно люблю вірші... Ні!
Я кохаю вірші, бо з літер складені вони.
Бо таємниче в них щось є...
Воно вабить і пестить мій слух,
Мої очі, що пожирають їх, наче амфетамін.
Затягуюсь ними, як нікотиновим димом.
Їх буду кохати завжди, понад що!
#1682 в Різне
#302 в Поезія
#634 в Містика/Жахи
Відредаговано: 16.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
