Людизм

Ох, любий мій єдиноріжка

Ох, любий мій єдиноріжка,
Що ж мені з тобою робити?
А? Ти не знаєш? Я от теж,
Бо мами зараз немає поряд,
Не тигриці сніжної,
Але тільки зараз нема.

Після війни обов’язково прийде,
Вірю у мрію, що сили дає.
Не хочу, щоб зараз була в Україні,
Бо небезпечно. У Скандинавії краще
Для роботи й життя, для здоров’я.

Зараз не про те. Дещо інше
Мене бентежить ще.
Як скоріше зрозуміти, чого ж треба чарівному коню?
Що ж невинному потрібно?
Як дати щастя дитяче?

Складно тримати себе у руках,
Особливо, коли повертаюся,
Напоєна літрами втоми й люті страшної.
Тримаюсь, як можу, наче диво-юдо,
Але не завжди це виходить у мене.

Характер від природи агресії повний,
Хоч любов моя до нього меж немає.
Інколи триматися не в змозі зовсім.
Що ж мені робити з єдиноріжкою моїм?
Подивлюся з часом неминучим.

Lizcat-blak

Подобається

#1682 в Різне
#302 в Поезія
#634 в Містика/Жахи

У тексті є: віршіпрожиття, страх життя, коханя і підлітки

Відредаговано: 16.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись