Пролог

Пролог

- Ксеніє, що ви вирішили? Співпрацюєте з нами? - запитав високий сивий чоловік в окулярах, сидячи напроти дівчини за коротким столом у пустій кімнаті.

- Я відмовляюся. - рішуче відповіла Ксенія.

- У вас немає вибору, дівчинко. Вибачте, у вас є вибір, але він не на вашу користь. - повідомив той самий чоловік в окулярах. - Ваша мати зараз підключена до апаратів...

- На неї напали. - повідомила, перебиваючи, Ксенія.

- Я наю.

- Що? Так це ви?

- У нас повинен бути важіль переконання. Якщо його не було, ми його створюємо. - спокійно пояснив той сивий чоловік. Отже, Ксенію, якщо ви відмовляєтеся, ми відключаємо, звісно, неофіційно та непомітно, вашу мати від її апаратів життєзабезпечення. Ніхто в лікарні не здогадається, як це трапилось. Але факт залишиться фактом. Нумо, рятуйте життя своїй матері, жертвуючи своїм життям. Насправді, офіційним вашим життям. Ви будете живі, але для всіх, хто вас знав, ви помрете. Офіційно помрете. А не фактично. І після ваших офіційних поховань ваші файли засекретяться. Ваша родина зможе взяти з державної бази лише довідку про вашу смерть. І не більше. Ви? Чи ваша мати? Чи ще до цього ваш абсолютно здоровий батько, який саме зараз, в цю мить сидить біля ліжка своєї дружини у лікарні.

- Переконали. Згодна. Що мені тепер робити?

Чоловік підійшов до Ксенії та швидко вколов їй щось у шию, від чого вона втратила свідомість.