Усе гаразд
Емілі поралася на кухні, коли роздався телефонний дзвінок. Невже це Матіас, її серце затрепетало, вона ледь не перевернула там усе догори нагами від хвилювання і радості водночас, що переплелися в ній, як чорне і біле. Вона блискавкою опинилася біля телефону і здійняла слухавку.
— Ало, слухаю! — стурбовано промовила Емілі.
— Привіт кохана! — ніжно промовив Матіас.
— Любий! — пролунало докірливе але таке любляче слово з її вуст. — Де ти? Де ви? Ми тут переживаємо, де ви, коли вже приїдете?
— Не турбуйся, усе добре, найгірше позаду! — заспокоїв він свою дружину.
— Яке ще таке найгірше? Любий, поясни мені все, прошу тебе! — попросила його схвильована Емілі.
— Харпер немає поруч? — обережно запитав Матіас.
— Ні немає, вона працює, вона зараз з дітьми!
— Це добре. Слухай мене уважно, прошу спокійно віднесися до моїх слів і почуй мене! — Матіасу вкрай важливо було все правильно і спокійно пояснити своїй коханій. Він не хотів її обманювати, але ше більше йому не хотілося змушувати її жахатися тому, що відбувалося там з ним і цого друзями.
— Я слухаю тебе!...
— Я маю ще залишитися тут, ще ненадовго!
— Навіщо? Щось не так? Усе гаразд? — її вуста одразу ж видали нагальні питання, що турбували її жіноче серце.
— Я маю провести ще один поєдинок! — Матіас намагався не шокувати її.
— То ти не пішов від Бебіта? Нового життя не буде? — запитала вона досить спокійно.
— Буде, але я повинен допомогти і іншим почати нове життя. Я знаю, що ти мене зрозумієш і підтримаєш мене!
— Кому любий? Кому ти хочеш допомогти?
— Мегавілю і усім хто пригнічений Бебітом!
— Але ж твоєю перемогою нічого не скінчиться! — Емілі намагалася пояснити йому щось важливе.
— Я знаю кохана, що цим все не закінчится для Мегавілю, але я спробую хоча б трохи допомогти тим хто тут живе!
— Це буде востаннє?
— Так!
— Я сподіваю, що так воно і буде! — зітхнула Емілі.
— Ще один бій і я повернуся до тебе! — пообіцяв він їй.
— І що це за поєдинок такий? — щапитала Емілі.
— Поєдинок в якому я переможу Бебітового бійця, щоб він програв, разом з поразкою на рингу послідує і поразка у владі, впливі, бізнесі і пригніченні тисяч людей!
— Я думала, що ми вже залишили Мегавіль і нас це не стосується!
— Стосується, мене це стосується як нікого іншого. Я хочу знищити те, чому посприяв статися!
— Але про це ніхто не знатиме, про тебе не напишуть книги, статті чи газети не говорячи вже про хроніки історії, чи не краще залишити вже це зло?
— Ти знаєш, що я не шукаю собі слави!
— Знаю любий, проте занадто багато поставлено на цей поєдинок я не хочу, щоб з тобою щось сталося ти потрібен мені і дітям, іншим дітям, людям які в тебе повірили!
— Тому я і повинен зробити це, з чистим сумлінням залишити Мегавілі з набією що я зміг щось змінити і покращити в сторону добра!
— Я не проти того, що ти в мене боєць в душі, воїн добра, я проти того, щоб ти наражав на небезпеку. Я багато чого зрозуміла за останній час і я хочу, щоб ми жили вже без боїв, без героїзму і всього того, що було раніше. Щоб якщо і воювати то без кулаків. Щоб ти був, лише нашим воїном, а не чиїмось!
— Будь зі мною мені потрібна твоя підтримка, скажи, що віриш в мене в те, що я хочу зробити! — зізнався Матіас.
— Я з тобою, я вірю тобі, ти зробиш все, що запланував, ти найкращий, але більше не повертайся туди, ніколи, прошу тебе!
— Не повернуся кохана!
— Якщо ти не приїдеш можна я приїду? — попросила вона.
— Це небезпечно кохана, Емілі люба це справді небезпечно!
— Байдуже я хочу бути з тобою! — промовила вона.
— Давай я закінчу це і повернуся у нас буде нове життя я обіцяю тобі ,ти навіть не уявляєш яке!
— Навіть не уявлятиму, так воно скоріше стане реальністю!
— Ти найкраща Емілі!
— Що сказати Харпер, Біллі і Майкл приїдуть чи вони залишаться з тобою?
— Емілі Біллі і Майкл зараз в лікарні! — Матіас нарешті розказав їй.
— О Господи святий що з ними? — вона захвилювалася.
— Усе гаразд, слава Богу все добре, проблема в тім, що я не знаю, що сказати Харпер, у нас стільки всього сталося!
— Що з ними? — наполягла вона на відвертості подій, що змусили його друзів опинитися у лікарні.
— Вогнепальні поранення! — чесно сказав Матіас своїй дружині.
— Господи у що ви встрягли? Матіасе у що ви встрягли? З тобою чесно все добре? — вона ще більше запанікувала, ажде не дарма відчувала в серці неспокій.