Пожмаканий папірець
- Кепсько виглядаєш! - промовив до Алісона бармен.
- Облиш мене! - огризнувся той.
- Чого ти, я всього лише сказав правду!
- Краще чогось налий, чогось міцного, так щоб забутися! - промовив Алісон.
- Ти що? Тобі не варто заливатися алкоголем! - порадив юнак.
- Ти мені в няньки записався? - поглянув він грізно на бармена.
- Зрозумів!
Алісон промок під грозою, допоки дістався такого знайомого закладу, де можна сховатися від будь-яких проблем. Він вимив свої руки в одній із калюж, але совість його була грязною, занечищеною. Йому хотілося помінятися з тими кого він вбив місцями, щоб ніхто не зміг ткнути на нього пальцем і звинуватити в тяжкому злочині.
Він досі не міг збагнути, як усе це відбулося. Як така неконтрольовна лють могла наповнити його нутро, аж настільки, що бурхливим океаном вилилася назовні таким злом. Зрештою вони напали на мене, говорив розум, це самозахист, шепотіла логіка, ти вбивця кричала совість, ти злочинець занепокоєно промовляло серце.
Бармен поставив перед ними келих з ромом.
- Це повинно тебе трохи заспокоїти! - посміхнувся бармен.
Алісон поглянув на золотаву рідину в келиху, неохоче взяв його і випив.
- Яка гидота! - обурився він скрививши своє обличчя.
- Це не спортзал, це бар. Тут своє мистецтво і щоб пити оцю гидоту потрібні нелюдські здібності! - розсміявся бармен.
- Давай ще! - промовив Алісон.
- Послухай, я б тобі не радив!
Алісон схопив його за сорочку:
- Радити будеш комусь іншому, а мені наливай! - промовивши відпустив того.
- Гаразд - гаразд, тільки не гарячкуй. Мені байдуже, вип'єш ти один келих, чи кілька, та хоч цілу пляшку, мені байдуже, тільки плати і не бешкетуй!
- Я заплачу, але спершу наливай! - пригрозив Алісон.
У нього не було чим платити. Він даремно поклався на алкоголь, як заспокійливий засіб, скільки б він не випив, відповідальності за вчинене не уникнути, совість і люди, пам'ятають геть усе. Його знайдуть рано чи пізно, до всього є і свідок, який мабуть вже помідомив, або підкупну поліцію, або своїх покровителів. Отой молодик з биткою, який усе бачив і можливо ще хтось кого не побачив Алісон, могли вже йти по його гарячих слідах. Хай йдуть думав він, я вже нічого не зможу змінити, а якщо прийдуть то зустрінуться з тими злочинцями, і я їм в цьому допоможу.
***
- Де він? - запитав Кені, щойно увійшовши до закладу в якому дебоширив Алісон.
- Нам вдалося закрити його в комірчині! - відповів бармен.
- Давай сюди рушницю! - наказав він бармену, в якого за стійкою була схована зброя.
Після того самого моменту, коли Матіас вивів звідти Кенні, той вирішив більше не попадати в таку ситуацію. Тож убезпечив себе мисливською рушницею двадцятого калібру, яку просто сховав за стійкою бару, щоб при нагоді, або схожій ситуації навести дикого страху на противника. Якщо Матіас і Алісон покладалися на вміння своїх рук, то Кенні почав покладатися на силу порохових газів.
Той дістав рушницю і віддав Кенні.
- Чого не налякав його нею? - запитав Кенні?
- Я бармен, а не стрілок! - відповів той.
- Я теж не є стріоком! - посміхнувся він у відповідь. - Пішли!
- Він в кімнатці для засобів прибирання!
- Що? Невже тут хтось прибирає? - розсміявся він.
- Особисто я так, моє робоче місце завжди чисте і охайне! - з гордістю запевнив бармен.
- Хоч хтось тут відпрацьовує щедру зарплатню!
- Ходімо вже! - проказав хлопчина і повів Кенні до комірчини.
Вони підійшли ближче. Кілька здорованів із відвідувачів бару, стояли біля дверей комірчини.
- Вони допомогли його заспокоїти і запихнули сюди! - пояснив бармен.
- Що ж, дякую вам хлопці, ви дуже допомогли! - виразив до них свою подяку Кенні. - Сьогодні ви не платите, уся випивка і розваги за мій рахунок! - посміхнувся він. - Навіть дівчатка! - додав він.
- Цей хлопець справжній ведмідь! - промовив один із здорованів з пивним животом, який здавалося тримався на його підтяжках.
- Ми б нізащо не запроторили його до кімнатки, якби він був тверезим! - промовив й інший.- Я бачив його поєдинок коли він ще був боксером. Добротний спортсмен, навіть жаль, що так він себе запустив! - продовжив той що з животом.
- Так, шкода! - підтвердив його товариш.
- Добре хлопці, можете йти розважатись, далі я сам! - сказав Кенні.- Гаразд, як скажеш! - промовили вони і пішли далі розважатися, адже вечір насправді тільки починався.
- Бос, будь обережним, він і справді сильний! - зауважив бармен.
- У мене зброя, що може бути сильнішим чи небезпечнішим?
- Що йому ота зброя? Якщо він справді поклав трьох?