26. Протистояння поглядів

Протистояння поглядів

Бебіт, як зазвичай сидів у своєму розкішному кріслі, він знову погладшав на кілька кілограмів і як завжди в усьому звинувачував стрес. Незмінний бос бандитів різних величин, добре почував себе рахуючи гроші і втішаючись своєю владою, які трималися на чиїхось зламаних долях. Його не цікавили люди, вони були для нього і таких як він всього маріонетками для великої гри.

- Джанет, як там наші справи? - запитав Бебіт хітливо розглядаючи їх струнку фігуру.

- Усе відносно добре, втрат жодних, одні лише прибутки! - відзвітувала перед ним струнка жінка.

- А чого відностно добре? - перепитав він.

- У нас все ще немає бійця, а поєдинок незабаром! - поглянула вона на нього.

- Сьогодні прийде Барнст і ми це питання вирішимо! 

- Сподіваюся, що ви його вирішите! - додала Джанет.

- Звісно усе владноємо, інакше й бути не може! - гордовито мовив Бебіт.

- Якщо ми не висунемо свого бійця на зазначений поєдинок проти губернатора то ми втратимо усе, а коли ми втратимо усе, ми втратимо наше місто! - пояснювала Джанет Бебіту йтак прості і зрозумілі речі, щоб він усвідомив, що діяти варто негайно.

- Або треба змусити цього вискочку Матіаса силою, або найняти справжнього бійця з професійного спорту!

- Є одна доволі приваблива і сильна кандидатура! - Джанет пильно читала очима інформацію зі своїх документів.

- Хто він? - зацікавлено запитав Бебіт.

- Джон Тувіаса, справжній монстр, нам потрібен саме такий, безжальний і сильний! - усміхнулась секретарка.

- Зв'яжись із ним, запроси його до мене на вечірку!

- У вас на цьому тижні немає вечірок! - зазначила Джанет, знову поринувши в папери.

- Ну то зроби її, нам варто розслабитися, ці стреси погано впливають на здоров'я, і на фігуру! - Бебіт поглянув на себе і взявся своїми руками за живіт.
На устах Джанет проблиснула насмішлива посмішка, але майже непомітна для боса.

- Потрібно менше стресів і більше займатися вправами! - пробурмотів він.

- Бажаєте чогось? Кави, віскі, джина? - запитала Джанет.

- Бажаю тебе! - з відвертою хітью проказав він, власне як зазвичай.

- Зараз ще навіть не обід, до того ж містер Барнст має бути вже тут! - Джанет спробувала хоч якось відкласти це гидотне для неї заняття, щоб не псувати так швидко свій настрій, зараз їй вже було не до посмішок.

- Він може приєднатися, якщо захоче! - гидотно промовив Бебіт, торкнувшись її сідниць.

- Ви як завжди нетерплячий, дочекайтеся хоча б містера Барнста, а потім!...

- А я не хочу потім, я хочу вже! - він вхопився за її сідниці обома товстими руками і сіпнув її до себе.

- Дочекайтеся містера Барнста! - промовила безпорадна Джанет.

- Начхати на нього. Строїть із себе крутого, але головний тут я, його час вже пройшов, іди сюди дівчинко! - продовжив Бебіт, непомітивши, як до просторого офісу тихо увійшов Барнст.

- Бос годі, містер Барнст вже тут! - промовила Джанет вирвавшись з його брудних рук.

- Бачу ти вже мене списав Бебіте! - посміхнувся Барнст.

- О Барнсте, а я якраз чекаю на тебе! - схвильований товстун ледь не провалився крізь своє крісло. - Проходь, сідай справи не чекають!

- Та я бачу, що твої справи не чекають! - він поглянув на Джанет, яка почервонні від сорому.

- Сідай Барнсте, Джанет принисе нам чогось випити!

- Чого бажаєте містере Барнст? - запитала вона засоромившись.

- Чогось міцного, але не занадто! - відповів Барнст посиіхнувшись їй, даючи зрозуміти, що він нічого не бачив.

- Зараз буде!

- Давай дівчинко, поквапся! - сказав їй Бебіт, пильно вдивлючись як вона йде.

- А ти все такий покидьок! - промовив Барнст сівши навпроти Бебіта.

- Така штучка, ну як тут лишиться байдужим Барнсте?

- Ти б краще думав про бізнес, а не про те, як роздягнути свою секретарку. Вона хороший співробітник, а ти звидиш її стати співучасницею твоїх гріхів!

- Барнсте, чого ти такий нудний? 

- Ну хоч хтось тут повинен думати, а не тільки розважати мвоє самолюбство!

- Скажи в тебе давно не було жінки, чи чого ти такий?

- Який?

- Невдоволений мною чи, що? 

- Останнім часом не зовсім! - відповів Барнст.

- Давай, як раніше в сауну, дівчаток візьмем, розвієм усе, згадаєм минулі часи!

- Тобі аби одне, аби тільки жінки були поруч, а як щодо справ Бебіте?

- Ну облиш хто не любить жінок?

- Тут я мушу погодитися з тобою хто її не любить!
Джанет принесла джин, канапками з чорною ікрою і шматочки лосося, що був прикрашений лимоном і лаймом, підійшла до них і поставила на стіл.

- А знаєш, що? Давай випємо за жінок! - проказав Барнст.