23. У пошуках минулого

У пошуках минулого

Ранкова кава допомогла нам прокинутись і зібратися з думками після хорошого сну, міцного сну, такого яким я давно вже не спав. Такий якого я давно вже не відчував, але сьогодні я відчув справжній сон. Справжнім я називаю той, під час якого тіло змогло відпочити, а думки трохи розвіятись, особливо після вчорашньої нічної зустрічі. Після візиту мого давнього, чи то ворога, чи то дядька, я вже й сам не міг розібрати хто він. В цьому мені могли допомогти лише знахідки архівних паперів і відповідь на питання хто були мої батьки, як вони загинули, що з ними стало, відповіді на ці запитання могли дати мені хоч якусь ясність.

Невже я можу дізнатись, і зараз стою на порозі відкриття того, що я завжди хотів знати, але не міг дізнатися через те, що Барнст прибрав усі ці докази. Що він хотів приховати, якщо він це прибрав, значить не з проста, значить йому було, що приховувати. Правда, яка мала бути в таємниці від мене, тож я вирішив перед тим, як я навідаю до ветерана Вільяма, що сидить на вулиці, спочатку поговорити з Алісоном, а вже потім і з Біллі Гріном. Можливо він зможе мені допомогти, думаю в нього точно є думки і варіанти стосовно мого прохання. Не легко знайти архівні дані своїх батьків, звісно Барнст добре їх приховав, але все ж могло бути можливим і ми змоглиб їх знайти. Врешті решт ніхто не забороняє плекати в своєму серці надію, яка допомагає нам жити. 

Востаннє в моєму житті занадто багато чудес і чи не може статись зі мною ще одне чудо, знайти своє коріння, знайти сліди своїх батьків. Я думаю Бог в цьому мені допоможе, якщо Він хоче, щоб я робив щось для Нього, то Він обов'язково допоможе мені віднайти мій скар, а з ним і свої сліди на цій землі.

- Як вам спалося панове у моєму будинку? - запитав я своїх гостей наливаючи їм каву.

- Ти знаєш Матіасе дуже добре, дуже добре! - відзначив Біллі Грін.

- Що ж, як завжди, м'яко, затишно, головне спокійно! - із задоволенням відповів водій Майкл.

Наверху щось загриміло, вочевидь це прокинувся Алісон, тож ми вже чекали на нього внизу. За хвилину, наша здогадка підтвердиася, сонний Аілсон спускався моїми сходами вниз, до нас на кухню, ми зустріли його, запаною кавою.

- Добрий ранок боксер! - привітався я першим з усмікою.

- Доброго ранку! - привітався Алісон трохи засоромлено.

- Все гаразд, не соромся, присядь. Будеш чай, каву? - запитав я у нього.

- Кава це добре, але мені б чогось кисленького, росольчику там, кефірчику, може айранчику!

- Ти ж наче вчора і не напився?

- Ти ж знаєш, як це спортсменам, набиратись багато не треба, дві-три чарки і все готовий! - виправдовувався він.

- Тобі пощастило, що в мене є айран, тому тримай! - я дістав з холодильника пляшку з айраном і подав йому.

- Яка насолода! - з полегшенням видихнув і промовив Алісон, коли випив майже цілу пляшку айрану.

- Що ж я радий, що тобі полегшало, присядь до нас, не бійся, ми не кусаємось, ми раді тебе бачити!

- Доброго ранку містер Алісон! - привітався вже звично Біллі Грін.

- Добрий ранок боксер! - кивнув Майкл.

- Це мої друзі, Біллі Грін пастор церкви, найправильніша людина, яку я знаю і Майкл, водій автомобіля, першокласний гонщик. Тебе вони вже знають, ти боксер, людина з якою я лише вчора познайомився, але вже сьогодні ти у моєму будинку! 

- Дуже приємно містере Біллі, містере Майкл. Так, зі мною таке вперше, людина, яка ще вчора хотіла мені щось нав'язати, сьогодні приймає мене до свого будинку, щоб мене не вигнаа жінка з мого будинку, з якою у нас і так погані стосунки. Ти справді врятував мене, вчинив досить гідно і благородно, я дуже тобі вдячний за це! - промовив Алісон.

- Що ж радий ув допомогти. Перш ніж я почну свої справи, а їх сьогодні повір у мене дуже багато, я хочу запитати тебе, чи вірніше запропонувати тобі одну маленьку пропозицію!

- Стосовно чого? 

- Стосовно роботи!

- Так, я слухаю, що це за робота така, мені вже цікаво? - налаштувався боксер.

- Біллі Грін, Майкл, і я, ми команда, команда яка займається служінням для дітей. Ми продовжуємо справу, яку започаткував мій друг Джошуа, мій покійний друг Джошуа. Ми продовжуємо його справу і піклуємось про дітей сиріт в яких війна забрала все. Ми пануємо створити дя них умови де вони зможуть знайти себе і одне із таких занять це навчання бойових мистецтв. Тому нам потрібен хтось хто зможе допомгти нам, звісно на правах викладача і за зарпатню. Я один не зможу, мені потрібна допомога, ще одного такого самого кваліфікованого бійця, як і я, тобто тебе, тож запрошую тебе до наших лав! 

- Бачу ти не заморочуєшся з вступом і закінченнями, ти говориш все прямо, мені таке до вподоби! - промовив Алісон.

- Що ж, а мені до вподоби те, що ти почув мене, тож мені потрібна твоя відповідь, ти з нами, або ні?

Знаєш це все заманливо, це все цікаво. Я б хотів себе спробувати, але зараз в мене інше питання, в мене є проблеми з сім'єю, які я хочу вирішити, проблеми з роботою, тож я дякую тобі за це і дуже радий, що ти мене прийняв, дякую, що ти звернув на мене увагу. Дякую, що ти запобіг моєму влізанню в болото в яке запрошував мене Кенні, тож я тобі за це щиро вдячний, але ось так зараз я не готовий все кинути і поїхати з тобою, зрозумій мене правильно! - пояснив боксер.

- Що ж, звісно я тебе розумію. Це зовсім не легке рішення, це зовсім не таке рішення, яке приймається отак вставши після важкої ночі ранком, і сказати ось я піду. Але знаєш саме так десь прийняв його я, іноді варто роибити невпевнені кроки. Я тебе не засуджую і скажу тобі одне, що я завжди буду радий тобі, щоб ти одного разу приєднався до нашої команди і зміг допомогти не лише собі, але й іншим!

- Ну якщо справа така, то я попрошу тебе залишити мені хоча б твою адресу чи телефон, щоб я зміг з тобою зв'язатися, коли вкладнаю свої справи. Я думаю, що твоє запрошення буде ще в силі і твоя пропозиція теж буде в силі, тому я зможу в житті зробити щось особливе, а не тільки те, що мені доводиося робити!