15. Важливе рішення

Важливе рішення

Коли я розповів своїй коханій дружині Еміллі усю історію яка зараз закрутилася навколо нас, то вона відкинулась на спинку м'якого шкіряного крісла на якому сиділа і зітхнула. Вона пройнялась усіма моїми словами і відчувала рівно все те, що відчував я. Я відчував втрату друга, був вражений новиною про заповіт залишений для нас, про наше можливе нове життя і про дітей які потребують нашої любові, а ще про нового друга в обличчі Біллі Гріна. 

— Я навіть не знаю, що сказати Матіасе!

— Не кажи нічого, я йтак бачу, що ти мене розумієш!

— Якщо ми відмовимось?

— Нам не можна відмовитись!

— Я боюсь, що ми можемо не впоратись, з тими очікуваннями які ці люди покладають на нас у своїх серцях!

— Нам не варто боятись нового життя, бо саме воно, нове є саме те, що завжди чекало на нас!

— Але що ми можемо їм дати дітям які втратили все, які бачили війну, пережили її і втратили батьків?

— А що дають замерзлому і голодному мандрівникові?

— Тепло і їжу!

— І ночівлю в затишному місці!

— Якщо ти відчуваєш що ти повинен погодитися продовжувати справу свого покійного друга то я буду з тобою і допоможу тобі!

— Цього я і бажав почути від тебе!

— Якщо ти віриш у те що це важливо і ти можеш бути корисним, то я безмежно рада що це сталося!

— Але це не принесе нам грошей, ми звісно не будемо голодувати, але і не станемо заможними як Джошуа!

— А я цього і не хочу, я ж покохала тебе без грошей, то що завадить мені любити тебе коли ти не зароблятимеш як директор твого заводу?

— Ніщо на світі!

— От бачиш! — Емілі підійшла до мене і поцілувала.

— Я вірю, що зроблю правильно!

— Якщо ти віриш у це то і я вірю в твій вибір любий!

— Ти подарунок Неба Емілі!

— Я знаю Матіасе!

— Що буде коли я підпишу ці папери?

— На вас чекає нове життя!

— А як бути зі своїм старим життям?

— Не варто турбуватися про минуле воно там і залишиться, варто думати про майбутнє!

— Так, але в минулому багато всього що може вплинути на майбутнє!

— Якщо ви турбуєтеся про ваші роботу і будинок то це не страшно. Адже ви можете виплатити кредит за свій будинок, або ж продати його!

— Мене не турбує будинок!

— Чесно кажучи на вашому заводі про вас нажаль ніхто й не згадає, тай зараз працювати там вам більше не доведеться, ваше життя тут!

— Не знаю чи вам відомо, але я приймав участь в підпільних боях, і пов'язав себе не зовсім з хорошими людьми!

— Наскільки вони не хороші?

— Настільки, що можуть перетворити життя людини на пекло!

— І що ви хочете сказати?

— Що мені потрібно владнати усі ці питання, перш ніж я підпишу те що у вас є!

— Коли ви станете наступником Джошуа, вам нічого не загрожуватиме, ніхто не торкнеться вас і вашої сім'ї!

— Я чудово це розумію, але всеодно не хочу втекти від справ які в мене були. Але я не знаю як зробити це правильно!

— Відмовитись від них!

— Якби ж, людина бійцем якої я є один з найвпливовіших людей в Мегавілі і взагалі в усьому краї Дармія. Йому так і кортить захопити владу над усім в краї, перш за все в місті бо місто дозволяє контролювати край!

— То ви йому в цьому допомагали!

— Соромно це говорити, але так — я співучасник його справ!

— Як ви потрапили в ці ігри Матіасе!

— Нарешті ви назвали мене Матіас, а не містер Матіас!

— Ми вже майже друзі, думаю варто бути собою!

— Так Біллі, дякую за розуміння, я завжди мріяв пов'язати своє життя зі спортом, бо це був єдиний стрімкий шлях щоб вибратись із притулку. Мені подобалась боротьба і бокс бо власне життя саме змусило їх полюбити щоб могти захищати себе і слабких. 

Коли я вже досягнув повноліття то був чемпіоном міст, регіонів і країни серед юнаків, там я сподобався одному із тих хто взяв мене під своє крило. Барнст став мені наче батько, але коли він зрозумів що я можу принести йому гроші то не став відмовлятись від такої можливості. Барнст теж був колись боксером з великим талантом і амбіціями, але попавши не зовсім в добру компанію, став одним із них. Ще в притулку він приглянув мене на змаганнях і допомагав зі спортивним інвентарем, одягом, взуттям, грішми!

— То вам потрібно їхати до нього?

— Ні, з ним я вже нічого не маю, останні бої я проводив у клітці Бебіта — того ще властолюба!

— Скільки їх там?

— Незліченне число!

— А що Барнст? — поцікавився Біллі.