7. Незнайомець поблизу

Незнайомець поблизу

..."Раптом я побачив між здоровезними деревами людину і подумав, що то лише ілюзія, але то справді була людина. Високий і статний чоловік був одягнений в червону клітчату сорочку, схоже це дроворуб, що правда він був охайнішим і не таким грубим, як на перший погляд можуть здатися лісоруби, але з вигляду був як вони. Традиційний робочий одяг підкреслювала охайна борода, міцні і ледь потерті джинси, з високим взуттям, що призначене для лісової місцевості. На голові виднілась темно-коричнева кепка з під якої було помітно чорне волосся.

Він виглядав стомлено, не покладаючи своїх рук, чоловік вправно користувався здоровезною сокирою і пилкою, обробляючи свіжо-звалений стовбур дерева. Помітними були його завзятість та старанність, він по-справжньому був відданий своїй справі, що особисто мене лише захоплювало.

Спостерігаючи за його вмілими рухами і його важкою працею, я не помітив, що за кілька десятків метрів від нього була справжня майстерня, де він вочевидь оброблював деревину. Схоже я занадто швидко зробив висновок про його професію, він був не просто дроворубом, а справжнім майстром, який сам припаровував і заготовлював собі деревину, щоб мати у своїх руках лише якісний матеріал. Старанний і відповідальний майстер, що так само відповідально підходить до своєї праці і своїх виробів.

Його вироби мені не вдалось розгледіти, але я встигнув побачити купу інструменту, що виднівся під кришею літної лісової майстерні і доволі таки вражаючий запас деревини для свого виробництва. Все ж дерева заважали мені усе пильно розгледіти, але в мене і не було на це часу, адже течія несла нас все далі і далі віддаляючи від побаченого мною між деревами в захоплюючому лісі.

Я нікому не говорив про побачене,  що побачив там людину, а лише тихенько спостерігав за всім допоки течія трохи заспокоїлась. Він був спокійним і мирним, здається він побачив нас, але його реакція була звичайною, такою, самою коли ти зустрічаєш знайомого чи друга, така ж усмішка і такий же приємний вигляд обличчя. Значить він часто зустрічає тут людей що спускаються, якщо не дивується нашій присутності та і на відлюдника він аж ніяк не схожий, адже це одразу було б зрозуміло. Одягнений добре і охайно виглядає, займається серйозною справою, а значить точно десь живе неподалік. Принаймні приїздить сюди на авто за кілька кілометрів від свого міста чи селища, тому ми точно десь поруч цивілізації. Я зробив собі такий висновок і тішився, що не все так погано, адже хоч якась присутність людини чи людей неподалік заспокоює коли ти посеред дикої природи.

Він побачив мене і усміхнувся мені, я трохи здивувався, обережно озирнувся на інших, але ніхто навіть не здогадувався, що там в лісі може хтось бути до того ж усміхається їм. Тому повернувшись до нього, щоб відповісти йому такою ж усмішкою поглянув на нього, але він вже займався своєю справою старанно з великою силою розробляючи повалений ним стовбур дерева посеред освітленого і зеленого лісу."...