Розділ 11

Частина 11. Падіння Льоші

Льоша, розбитий внутрішніми демонями, програв усі свої гроші в казино через моторошний послання з окровавленим язиком, що переслідувало його думки. Його розум не міг забути цей моторошний символ, і втрата грошей стала лише відлунням його внутрішнього хаосу. Розгублений і розчарований, він попрямував до бару, де замовив кілька келихів текіли, намагаючись заглушити гіркоту невдачі та постійне відчуття переслідування.

Але ночі Льоші була сповнена параної: десь у його підсвідомості поселився страх, що його розслідують – ті самі люди, які надіслали йому ту жахливу посилку. Він оплатив рахунок бармена і, швидко покинувши заклад, вийшов на вулицю. Перейшовши дорогу, Льоша відчув, що за ним щось слідкує. Серце забилося швидше, і він кинувся бігти через темний парк.

Та замість того, щоб втекти від невидимого переслідувача, він несподівано помітив, що за ним насправді гоняться поліцейські. Раптово, він послизнувся, упав, і незабаром його оточили — Льошу арештували та відвезли до відділку поліції.

У кімнаті допиту, коли час, здавалося, зупинився, до Льоші підійшла елегантна жінка — Лора, його колишня, яка з холодною рішучістю принесла компромат. Вона сідає навпроти і починає переговори, ледве стримуючи свій гнів:

— Льоша, підпиши цей документ, — каже вона холодно. — Відтепер ти зможеш бачитися з дітьми лише раз на місяць, поки не вилікуєшся від алкоголізму.

Льоша був здивований такою поведінкою. Він завжди тримав до Лори холодну дистанцію, розуміючи, ким вона була насправді. Та Лора не зупиняється:

— Якщо ти не підпишеш, — додає вона, — тебе можуть заарештувати за зберігання кокаїну, який, за даними, знайдено у твоїй кімнаті. (Хоча насправді це була підстава: Льоша не вживав наркотики.)

Розлючений, Льоша відчув, як кров закипіла в його жилах. Він хотів би вдарити Лору, але вона холодно подивилась і сказала:

— Не витрачай мій час.

Раптово Льоша різко перевернув стіл, кричачи:

— Я не підпишу! Ти мене підставила, стерва!

Поліція негайно забрала його, а Лора залишилась у кімнаті допиту, здивована його агресією. Але Льоша не був дурнем. Усвідомивши, що ситуація вимагає серйозних дій, він вирішив зателефонувати своєму батькові, Сергію, який, як відомо, був копом із потужними зв'язками та впливовими людьми. Льоша сподівався, що батько зможе втрутитися й розв'язати цю проблему, а, можливо, й прищучити Лору за її безжальність.

Коли телефон задзвонив, Льоша, охоплений розгубленістю та люттю, знав: ця ніч лише відкриє нову сторінку у темній історії їхньої родини, де зрада, злість і безжалісність залишають свій слід у кожному кроці.