Розділ 7

Обіцянка правди

Ернест повертається на роботу з полегшенням. Його настрій трохи піднявся, коли він, проходячи через коридори відділу, раптом зустрів перед собою незвичну постать — красуню в червоному плащі, Меланію. Він миттєво відчув, як тепло розливається в його серці, і він не шкодує, що розлучився з Лорою. Він підйшов до неї, посміхаючись:

— Меланіє, приємно тебе бачити! Чим можу допомогти?

Меланія, з сумним виразом обличчя, тихо попросила його про допомогу. Незабаром до неї приєдналася її молодша сестра Емма, якій було лише п’ятнадцять. Емма була стрункою, з прозорими очима та довгим волоссям, і завдяки своєму блогу користувалася популярністю серед однокласників.

Підійшовши до Ернеста, Емма проступила з маленьким щоденником у руках. Ернест запросив обох перейти до свого кабінету, де вони зайняли місця за столом. Він налив для них свіжозвареної кави, і Меланія тихо сказала:

— Дякую.

Емма, мовчки ковтнувши свій напій, зосередилась на щоденнику. Потім Меланія, набравши сили, запитала:

— А що ти можеш розповісти про тих насильників Лейли?

Ернест, з розчаруванням у голосі, відповів:

— Вони виродки… Ніхто з них не зізнався у вбивстві Лейли.

Тоді Меланія почала повільно оповідати, що Емма випадково знайшла щоденник Лейли з деталями, здатними пролити світло на справу. Емма передала щоденник Ернесту, і він уважно почав його переглядати.

— Емма, залишайся, будь ласка, за дверима, — лагідно попросила Меланія, і дівчинка тихо вийшла з кабінету.

Після цього Меланія підійшла ближче до Ернеста і прошепотіла:

— Розповідай мені все, що знаєш. Я щиро хочу допомогти тобі в розслідуванні.

Ернест, з хвилюванням у погляді, відчував, як ніхто ніколи не пропонував йому так ніжну підтримку. Він турбувався за її безпеку, адже розумів, наскільки вона для нього дорога, а також знав, що Меланія прагне помсти за Лейлу, бо була з нею надзвичайно близька.

Нахилившись до неї, Ернест ніжно взяв її руку і тихо промовив:

— Обіцяю, я спіймаю цих виродків. Ти першою про це дізнаєшся.

Меланія подивилася на нього з полегшенням і ніжністю. Було видно, що вона вже закохана в нього. Ернест лагідно погладив її руку, відчуваючи тепло цього моменту.

Після невеликої паузи Ернест, повертаючись до щоденника, запитав:

— Що саме ви з Еммою прочитали в щоденнику Лейли?

Меланія, зітхаючи, відповіла:

— Там було багато подробиць… Але головне, що Лейла писала про когось, кого вона дуже боялася. Вона знала одну страшну таємницю. Будь ласка, прочитай це.

Не встигаючи зануритися в думки про таємниці минулого, Ернест несподівано почув голос свого колеги Паші, який увійшов до кабінету та оголосив:

— Ернесте, знайшли тіло дівчини біля річки Дніпро. Криміналісти вже тут, і – слухай уважно – виявили перстень... Перстень твого батька!

Ці слова вдарили його, і його серце забилося швидше. Новина додавала ще одного, ще більш моторошного елементу до вже заплутаного клубка подій. Ернест усвідомив, що розслідування набуває нових оборотів, і кожна деталь може розкрити темні таємниці, що давно залишалися прихованими.

Так починається нова глава у цьому заплутаному розслідуванні, де любов, помста і таємниці переплітаються в єдине полотно правди. Ернест знає, що його обіцянка не може залишитися лише словами – йому належить діяти, щоб розкрити правду та захистити тих, кого він любить.