Розпач Льоші
У цей же час, в іншій частині родинної драми, Льоша, середній брат, який жив повністю занурений у вир алкоголю та азартних ігор, влаштовував вечірку у своєму розкішному будинку. Він запросив своїх інвесторів та колег, забувши про свої сімейні обов’язки та навіть про власні судові суперечки щодо опіки над дітьми. На вечірці лунали сміх, шум і дзвін келихів, а Льоша, не думаючи про свої проблеми, віддавався марнотратству й розвагам.
Проте коли гості почали залишати вечірку, і шум розсіявся, Льоша залишився сам із своїми пляшками. Він почав прибирати, намагаючись згладити наслідки безтурботного ночі. Під час прибирання його увагу привернула невелика коробка, що стояла на кухонному столі. Він дістав з неї ніж для суші, обережно розрізав скотч і відкрив коробку.
В ту ж мить Льоша відскочив назад, ледь не видавши крик. Усередині, загорнутий у газету, був величезний язик – дивовижна й моторошна деталь. Дно коробки було залите кров’ю, а гостре лезо ножа вказувало на щось неймовірно важливе. Між уламками знаходився аркуш паперу з посланням, написаним заголовними літерами червоним чорнилом, яке наче було кров’ю:
«ЗАВ’ЯЗУЙ СО СВОЇМИ ДЕЛІШКАМИ В ІНДІЇ, НЕ ТО МИ ТЕПЕРЬ ОТРЕШИМ»
Льоша був паралізований від жаху. Запах крові, моторошний вигляд послання – усе це збурило його свідомість. Голова закружилася, і, не витримавши, він миттєво подзвонив своєму батькові, Сергію, щоб розповісти про те, що трапилося. Він був упевнений: послання залишив той, хто давно мав знати всі секрети родини, і ця коробка була попередженням, яке неможливо ігнорувати.