Тіло знайшли на пустирі за містом, прямо біля іржавої водонапірної вежі.
Дівчина лежала на спині, розкинувши руки, ніби її готували до ритуального розп’яття. Молода, не старше двадцяти років. Красива, але тепер вже спотворена тіло. Оливкова шкіра стискалася від холоду, губи посиніли. Темне волосся сплуталося, оточуючи бліде обличчя.
Лейла Аль Сауд.
Її знали у вищих колах Києва — представниця відомого арабського роду, двоюрідна сестра Меланії Махмудової. Дочка багатого дипломата, світська красуня. І тепер вона лежала тут, на сирій землі, з ржавим цвяхом у грудях.
Вона була ще зґвалтована.
Але не це лякало найбільше.
На її лобі, наче ножем, був вирізаний складний символ — дивна суміш індуїстського знака і каракулів божевільного. Лінії різкі, глибокі. Наче вбивця хотів, щоб його почерк був впізнаваним.
Очі Лейли були відкриті. В них застиг жах, мовчазний і безнадійний.
Ернест Марганцев стояв, затиснувши в зубах сигарету, і мовчки дивився на тіло. У голові пульсував голос розуму: Ти це вже бачив. Ти знаєш цей почерк.
Навколо нього метушилися криміналісти. Судмедексперт Наталя Левицька присіла біля трупа, без емоцій водячи ліхтариком по спотвореному обличчю.
— Насильник працював обережно, — пробурмотіла вона. — Мінімальні сліди боротьби. Або він її чимось накачав, або вона його знала.
Ернест кивнув. У кармані задзвонив телефон.
— Так?
Голос у трубці був низьким і напруженим.
— Ти це вже зрозумів, сину?
Сергій Марганцев.
Ернест машинально стиснув телефон сильніше.
— Так.
Пауза. Потім його батько видихнув у трубку:
— Це «факір».
Слова прозвучали як вирок.
Маніяк, що тероризував Індію в 1980-х. Одержимий якоюсь древньою ритуалістикою, він убивав за одним сценарієм: зґвалтував, вбивав величезні цвяхи в тіла жертв, залишав на їх шкірі ці дивні знаки. Ніхто не знав, що вони означають.
Але його піймали.
Його знайшли, взяли одразу, і Сергій Марганцев, тоді ще молодий слідчий, передав його індійським властям. Але замість смертного вироку вбивцю визнали неосудним. І його перевезли в Україну, в одну з замкнутих психіатричних лікарень Київської області.
Він був там. Повинен був бути там.
Але якщо так…
Хто тоді вбив Лейлу Аль Сауд?
Ернест повільно підняв погляд на безкрайне темне небо.
Вперше за довгий час він відчув, як по спині пробігає холодок.