Людині потрібна людина…

Передмова.


Мене звати Юлька , мені тридцять сім років. Мій чоловік Роман на девʼять років  за мене старший і в нас вже  є двійко діток.

Свою половинку я обожнюю і дуже поважаю. А він мені «ноги миє і воду п’є». Разом ми пройшли непростий життєвий шлях. 

Нині ж я  живу як в Бога за пазухою . І, сподіваюсь, мій чоловік також відчуває себе щасливою і коханою людиною. 

Але так було не завжди… Кожен з нас мав дещо усвідомити, дещо вкрай важливе, щоб стати дійсно щасливою сімʼєю .


Для сімейного  щастя мало дихати одним повітрям, спати в одному ліжку і їсти за одним столом. Близькість - це більше, ніж спільне життя, більше, ніж інтим, більше, ніж штамп у паспорті.

Ви повинні говорити один з одним. 

Ви повинні чути одне одного.

Не просто слухати, а саме - чути!

Ви повинні відчувати один одного, повинні розуміти. Усі інші сценарії приречені на провал.

 


 

Наша історія щаслива. Але за сімнадцять років спільного життя чого тільки з нами не трапилось…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше