Люди у формі

Розділ 3

                                 Вступ 

Місто, яке колись жило власним ритмом, тепер стало майже безлюдним. Вулиці, що пам’ятали кроки тисяч людей, крики дітей, запах свіжого хліба і гудки машин, тепер лежали у тиші та пилу. Стіни будинків зберігали пам’ять про сміх, радощі, сварки і буденні турботи, але виглядали чужими і непривітними.

Тут залишилися лише тіні колишнього життя — покинуті двори, погнуті лавки на майданчиках, вибиті шибки і відлуння минулого у порожніх коридорах шкіл та магазинів. Місто, яке раніше було домом для тисяч людей, зараз стало серцем, що б’ється лише у спогадах тих, хто був змушений його залишити.

Цей розділ розповість про людей, які залишили Вовчанськ, про їхні втрати, спогади і надії. Хоч фізично вони роз’їхалися по різних містах України, через повідомлення і фотографії вони продовжують жити містом, яке стало порожнім, але не забутим. Тут будуть їхні голоси, їхні спогади і тихий пульс рідного міста, що б’ється десь далеко, за екраном, у серцях тих, хто ще його любить.... 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше