Люди і час

Чоловік без обличчя

Колись він міг щось відчувати.

Любити, жити, пробачати.

Але хтось вкрав його лице.

Рука важка сжала плече.

Йде у темряві тихенько,

Крок за кроком по маленьку.

Хтось його, кудись веде.

Навіщо за чужим він йде?

Чи хтось помітить що біда,

Від лиця не залишила й сліда.

Чи буде він до самого кінця,

Ходити с кимось без лиця?

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше