Велика бібліотека, обсяги якої не знають границь. Серед тисяч книжних полиць сидить малий хлопчик і читає книгу.
Книга була казкою. Казкою, про древніх титанів, що створили людей. Це були величезні істоти що колись населяли світи. Їх розміри сягали небес, шкіра була зроблена з чистого мифрилу, а по жилам текла чиста магія, настільки густа, що до неї можна було доторкнутися. Ці істоти, колись досліджували мультивсесвіт, і всюди лишили свої сліди. Їх мова і писемність відбились в коріннях самої світобудови. Мова - стала заклинаннями, а писемність – рунами, що використовували чарівники. А кров титанів що проли…
Інший хлопчик, перебив читача. Люцифер встав, і побіг гратися з іншими дітьми.