Розділ 4.

Ніч була теплою, адже було літо. На небі сяяли зорі, світив повний місяць. Марина йшла швидкими кроками додому. Вона весь час набирала Олегу, але нажаль, ніхто не відповідав.

-Ну чому, ти такий?!,- з відчаєм у голосі сказала Марина,-я ж тебе кохаю, жити без тебе не можу!,- казала в темряву дівчина.

Коли дівчина зайшла вся заплакана в дім, то її зустріла мама.

-О, а чого так рано? Ти що сама? А де Олег?,- запитала мама.

-Сама. Олег поїхав додому,- сказала дівчина.

-Щось сталось, доню?.- зтурбовано спитала мама .

Донька розповіла все мамі. На що вона сказала:

-Завтра передзвониш, а якщо він не візьме слухавку, поїдеш до нього і вибачишся.

-Він мене образив перед друзями, а я буду вибачатися?,- сказала дівчина.

-Переступиш через гордість. Ти вже з ним зустрічаєшся майже 5 років. Вже пора заміж виходити. А ти через дрібниці можеш втратити заможного нареченого,- сказала матір.

-Ми ще навіть не думали про одруження,- сказала Марина.

-Поки не думали.  Та вже час задуматися, - сказала Катерина Федорівна, - якщо ти звісно його кохаєш! - підсумувала вона.

-Так,  кохаю! Але мені часто здається, що Олег не кохає мене,-пожалілась матері донька.

-Не вигадуй. Ви вже майже 2 роки живете разом. Скоро зіграємо весілля.- сказала Катерина Федорівна.- а зараз, іди відпочинь,- і вона обняла доньку.

Дівчина пішла в свою кімнату, де ще довго лежала і думала над словами мами. Лише під ранок вона заснула.

-Марино, пора вставати. Пора їхати до Олега.- сказала мама.

-Я спочатку подзвоню,- і дівчина набрала коханого, - не бере слухавку,-з розчаруванням сказала дівчина.

-Значить  їдь. Татов же підкачав колеса у велосипеді,- майже наказово сказала матір.

Дівчина зібралась, і сівши на велосипед поїхала до коханого. На подвір’ї будинку вона зустріла батька хлопця.

-Доброго ранку,- привіталась Марина.

-Доброго ранку. Що це ви з Олегом посварилися?,- спитав Віктор Іванович.

-Так, є трохи.-сказала дівчина і оустила очі.

-Йому не можна багато пити. Колись він потрапив в аварію, де дуже вдарився головою,- сказав батько.

-Я не знала,- здивувалась дівчина.

-Я гадаю, що ви помиритеся, бо ти гарна дівчина Марино. А ще я бачу, що ти любиш мого сина,- сказав батько і обійняв дівчину за плечі.

-Дякую, за ваші слова. Піду випраляти наші помилки.- сказала дівчина.

-Удачі.- сказав Віктор Іванович їй у слід.

Марина зайшла до кімнати і побачила, що її коханий ще спить.

-Ну чому, ти такий впертий. Коли не з тобою – злюся на тебе, а коли поряд не можу злитися, кохаю та все готова пробачити,- пошепки сказала дівчина погладивши коханого по голові.

-А,- це ти! Чого прийшла? Вчора був не потрібен, а сьогодні прибігла не світ, ні зоря.- сонним голосом сказав хлопець.

-Сонце моє, пробач мене, можливо я була не права.- сказала так же гладячи його голову та дивлячись в очі.

-Наступного разу думай, а потім роби. Так і бути пробачу цього разу. Ходи до мене,- і хлопець потягнув її до себе на ліжко.

Вони лежали в обіймах один одного і Марині здавалось, що вона не може бути більше щасливою ніж зараз.

-Твій тато сказав, що ти потрапляв аварію. Як це сталося, розкажеш?.- спитала обережно дівчина.

-Їхав на машині, тільки отримав права, відмітили з друзями. Потім почав їхати додому і зустрівся з бетонною огорожею. Дуже забився головою.- сказав Олег Марині.

-Це тому тобі не можна багато пити? А ще ти знову їздиш не тверезий за кермом. А не хочу, щоб з тобою щось трапилось. Вчора телефонувала тобі весь вечір, до ранку не могла заснути.- сказала Марина.

-Так, я обіцяю, що більше не буду стільки пити,- сказав хлопець і поцілував  свою кохану.

-Добре. Давай може сходимо скупаємось до річки, сьогодні така гарна погода.- запропонувала дівчина.

-Давай, але пізніше, хочу ще трохи поспати. – і обійнявши дівчину через деякий час засопів.

Марина солодко посміхнулась та закрила очі. Вона дуже хотіла бути з Олегом, хотіла стати його дружиною. Хоча вони ще ніколи не торкалися цієї теми. Вони вже 5 років разом. В цьому році Олег скінчив університет. Мав би шукати роботу, та думати про їх майбутнє, але здається, що йому це не важливо. Невже він її не кохає? Не хоче, щоб вона була лише з ним? Він так рідко говорить, що любить, що іноді здається, що він з нею, через думку їх батьків.  Через деякий час вона теж заснула зі своїм коханим.

*****

-Молодь, підйом. А то все життя проспите,- сказав Віктор Іванович.

Молоді люди відкрили очі і почали потягуватися в ліжку.

-Які на сьогодні плани?- спитав батько в сина.

-Хотіли піти до річки скупатися. А що?- спитав Олег.