Розділ 2 і Розділ 3

Сьогодні випускний у Марини, вона закінчує 11 клас. Олег же навчається  у місцевому університеті. Хоча навчається, це сильно сказано, адже всі оцінки були «куплені» його батьками.

Марина одягла гарну сукню, яку вони обирали з подругою і мамою, і крутилась біля дзеркала. Вбрання було ніжно блакитного кольору, довжиною в підлогу, з рукавами три чверті та невеликим декольте. Волосся в неї було зібране в зачіску. На обличчі був вечірній мейкап. Дівчина одягла красиві босоніжки чорного кольору і ще раз поглянула  на себе в дзекало.

-Красуня, -сказала собі.

Батьки вже чекали її на вулиці.

-Яка наша донечка доросла,- сказав тато, і в його очах заблищали сльози.

-Так, наче нещодавно до школи пішла, а вже випускний. Старіємо батьку, -сказала мама, в якої теж блищали сльози на очах.

-Давайте фото на пам’ять.-  сказала донька.

Фотосесія тривала близько 15 хвилин.

-Давайте їхати, я не хочу запізнитися, -сказала випускниця.

-Добре, поїхали,- сказала мама.

І машина рушила. Через декілька хвилин, вже були на місці.

Коли прибули всі випускники з батьками та гостями, почалося свято. Все було б добре, але Олега не було до сих пір, і у дівчини боляче  стискалося серце.

-Де ж він?  Чому не прийшов?,- думала Марина.

В дівчини не було святкового настрою, вона лише думала про того, без кого  не може ні жити, ні дихати.

Свято скінчилося, почалось застілля, танці, а його все не було…

-Марино, потанцюємо?,- спитав однокласник Віктор.

-Давай, - сказала дівчина.

-Чому сумна?  Школа скінчилась – ми вільні!,- сказав з інтузіазмом в голосі однокласник.

-Та хлопець не прийшов, хоч і обіцяв, - сказала випускниця.

Раптом хтось закрив їй очі. Дівчина затамувала подих.

-Вгадай, хто?,-на вухо сказав Олег.

-Олег, ти?,- з радісним передчуттям сказала Марина.

-Я. Ти мене чекала?,- прошепотів хлопець.

-Так, звісно чекала!,- дівчина повернулась обличчям до коханого,- я дуже сумувала і чекала тебе весь вечір, - прошепотіла у відповідь випускниця.

Марина міцно обійняла коханого, а він її поцілував. В цей момент їй здавалось, що солодше нічого нема за його поцілунки. Вона вже ні хвилини не могла без нього. Він для неї був ніби наркотик, як залежність.

-Як тільки зміг, так і приїхав до своєї коханої дівчини,- сказав він і сильніше її обійняв, - а ти бачу, часу не гаєш, знайшла мені заміну?,- сказав хлопець.

-Це лише танець з однокласником, - сказала Марина, - ти ж  знаєш, що мені крім тебе ніхто не потрібен, сказала дівчина дивлячись в очі коханому.

-Ну, ну, ми це перевіримо. А зараз пішли потанцюємо,- взявши її за руку сказав Олег.

Святковий вечір і ніч минала. Настав час зустрічати світанок. Весь цей час Олег був поряд з Мариною.

 -Пропоную зустріти твій перший, вільний від школи світанок зі мною. Ти як згодна?,- спитав хлопець.

-Звісно, я згодна, - і дівчина поцілувала хлопця.

-Чекатиму тебе біля  машини, - сказав Олег.

І випускниця пішла, так саме з коханим. Він відкрив їй двері з боку водія.

-Я радий, що тио брала мене, а не своїх однокласників, - сказав Олег.

-Я ж кохаю тебе, і мені важливіший ти , ніж вони,- сказала дівчина.

-Це добре. В мене для тебе сюрприз, - сказав хлопець.

Машина зупинилась на березі річки. Закохані вийшли з машини.

-Я дуже скучив за тобою, - сказав хлопець і почав цілувати дівчину, щойно вони вийшли на вулицю.

-Я теж,- сказала дівчина, в якої від кохання аж паморочилось в голові.

Сьогоднішня їхня зустріч  закінчилася коханням, яке для Марини було в перший раз.

Розділ 3.

Минав час. Дівчина пішла навчатися на медсетру. Додому ж їздила майже щодня, адже там найчастіше зустрічалась із своїм коханим Олегом. Вони навіть почали жити один в одного. Батьки закоханих вже були знайомі і були в гарних стосунках. Щодо  стосунків закоханих, то Марина погоджувалась з усім, щоб їй не говорив Олег, та підлаштовувала всі свої справи під нього.  Сьогодні вони були запрошені на День народження до подружки Віки.

-Гарна сукня, але закоротка. Одягла б штани краще,- сказав Олег.

-Але ж усі будуть нарядні, а я як завжди в штанах?,- заперечила Марина.

-Тоді, я нікуди не піду. Не хочу нікуди йти, краще футбол подивлюсь, - сказав хлопець, і почав знімати сорочку.

-Добре, я одягну штани, але давай підемо. Віка моя найкраща подруга, вона образиться, якщо не прийдемо, - сказала дівчина.

-Ну гаразд, підемо. Переодягнись тільки.- сказав Олег.

Переодягнувшись Марина, поспішила на вулицю, де її чекав Олег.