Розділ 8. Є тільки ми

Як можна так швидко прикипіти до людини? Не знаю, чи це кохання, але його поцілунки і обійми мають властивості наркотиків, так і хочеться нової дози.

Усе розвивається так, як у фільмі, де головний герой — мачо з розбитим серцем. Його серце зараз у моїх руках, я як ніколи це відчуваю. Можу його розбити остаточно, а можу склеїти — вибір за мною. І я вже підсвідомо зробила цей вибір, коли відповіла на його поцілунок, коли розповіла про свої стосунки і коли погодилася дивитися фільм у себе. Для когось це дрібниці, які не варті уваги, але я дуже хочу, щоб кожен із цих кроків став нашою історією.

Доки я шукала фільм і поспіхом прибирала в своїй кімнаті, він отримав піцу з вином. Ми влаштувалися на моєму ліжку одним цілим: я — в нього між ногами, його підборіддя — в мене на плечі, а руки — обвиті навколо моєї талії. Час від часу він цілував мене у вушко і, як котик, муркотів. Навіть Еллі з підвіконня дивилася на нас з-під лоба.

— Ти віриш у кохання з першого погляду? — запитав він, а я була так заворожена його подихом на своїй шиї, що не одразу зрозуміла.

— Що? — Я відчула, як руки на моїй талії ослабли. Він посадив мене до себе на коліна і глянув у очі.

— Кажу, ти віриш у кохання з першого погляду?

— Раніше — ні. А ти?

— Зараз — так. Коли я побачив тебе в кафе і ти так відстоювала свою думку, ти зачепила мене, навіть не усвідомлюючи цього. Спочатку я просто хотів тебе зрозуміти. Але коли повівся, як мудак, я весь наступний день не знаходив собі місця, не випускав телефон з рук, чекаючи смс від тебе. Мій друг Адам сказав: «Брат, та ти закохався в неї» — і я зрозумів, що він правий.

Я слухала його, мов зачарована. Неважливо, що він розповідає — головне, що він це розповідає мені.

— Ти впевнений, що я саме та, хто тобі потрібна?

— Так. З тобою я відчув, що все ще живий, а не запрограмований робот, і це помітили мої близькі. А я тобі потрібен?

Я відчула, як він напружився, очікуючи моєї відповіді.

— Не знаю. Я жила й без тебе добре, а зараз змінювати своє життя...

Я дивилася на нього, й на його обличчі промайнула ціла гама емоцій: спочатку страх, потім роздуми, далі розчарування. Але як тільки він побачив усмішку на моєму обличчі, то розслабився.

— Ти це спеціально… Не смій — тепер я тебе не відпущу і більше не поводитимусь, як мудак.

— Справді, ти так можеш? — Я люблю його підколювати — це додає гостроти нашому спілкуванню.

— Тільки для тебе, — він скинув мене з колін і почав лоскотати. Я не могла вирватися, бо він навис наді мною.

— Перестань! Я боюся лоскоту…

— Не перестану. Люблю твій сміх.

Він ще трохи мене лоскотав, а потім зупинився і припав до моїх губ. Поцілунок був палким і жадібним — ніби він не хоче мене з кимось ділити. Я відірвалася від його губ.

— А я люблю твої компліменти, — я занурилася в його шию і вдихнула той самий аромат.

— Так і знав…

— Що? — Я не зрозуміла його ремарку.

— Тобі сподобався цей аромат ще тоді, коли ми дивилися на захід сонця на кухні.

— А ти спостережливий, — я фиркнула.

— Хоча я думав, що тобі сподобався мій аромат справжнього мужчини, — він грав бровами, а я соромилася, як п’ятикласниця.

— Кому таке взагалі може подобатись? — Я намагалася виглядати серйозно, але дуже швидко провалила цю місію, коли він поцілував кутик моїх губ.

— Ти чарівна, коли справжня. Аля, ти будеш моєю дівчиною офіційно?

— А? — Напевно, в цей момент я виглядала, як повна дурепа.

— Кажу, чи хочеш ти бути моєю дівчиною? — Він бачив, наскільки я розгубилася.

— Не знаю, мені треба подумати… — Я спеціально зробила серйозне обличчя. Не хотіла, щоб він хвилювався, але трішки постібати не завадить.

— Ну, взагалі-то є багато претенденток на моє серце, тому...

— Я тебе приб’ю, якщо ти будеш говорити про дівчат. Твоє серце — моє, бо я вже віддала тобі своє.

Ця фраза означала набагато більше.

Ми не говорили слова кохання — не потрібно було, поцілунки й обійми говорили значно більше. Не знаю, як можна за декілька днів стати настільки близькими... Певно, так і мало бути. Може, то він — моя доля. Може, з ним я проведу щасливе життя, відкрию кав’ярню і писатиму книги. Мені терміново потрібна Кет — я заплуталась і закохалась. А це погано, бо я починаю дивитися на життя крізь рожеві окуляри.

Поки ми дивилися фільм, я незрозуміло як заснула. Прокинулася вже в темну ніч під зоряним небом. Я лежала на грудях Роми, який ніжно гладив мене по голові. Такий милий і водночас власний жест. Він сидів у телефоні. Я побачила, що він з кимось переписується, і вирішила дати зрозуміти, що я вже не сплю. Я потягнулася у нього на грудях.

— Ти не пішов?

— Хіба я міг тебе залишити? Звичайно, ні. Ти так мило спала, що я вирішив не будити тебе. Просто чекав, доки сама прокинешся. А потім мені написав Адам.