Ти куди крокуєш у пітьмі,
Ранячи до крові свої ноги?
Чом блукаєш в темряві нічній,
Не знайшовши правильну дорогу?
Ти ідеш неправедним шляхом.
Твої очі вже давно осліпли.
Твої ноги вкрили пил і кров.
Ти упав, і сили твої зникли.
Підніми ти очі до Небес.
І зустрінься з поглядом Любові.
Там тебе чекає наш Творець,
Щоб звільнити від страждань і болю.
Сина Він Свого за тебе дав,
Він життя Своє віддав за тебе,
Щоб в житті ти більше не блукав,
А ішов дорогою у Небо.
Підведись, поглянь у Небеса,
І хай мир наповнить твоє серце
І Небес божественна краса
У тобі надією озветься,
Що тебе веде через життя,
Як не згасле полум’я любові
У прекрасне, вічне майбуття
Шляхом віри, святості й покори.