Я сиділа біля річки та згадувала минуле. Сльози все ще капали додолу.
Все це почалося з школи. Мене звати Ніна Ананіва представилася я класові.
- Ух ти новенька! - почула я з задньої парти.
- Можеш сідати на вільне місце. - і за командою вчителя я пішла до вільної парти. Класна кімната була невелика, пофарбована у кремовий колір, на підвіконнях стояли вазони а на стінах висіли плакати знаменитих літературних письменників. Клас української мови та літератури. Учнів в класі було небагато: 8 хлопців та 10 дівчат.
- Давно переїхала? - почула я з задньої парти. Я оглянулася, на мене дивилася дівчинка з світло-коричневим кольором волосся. Лице її покривала велика кількість веснянок а над правою бровою була велика родимка.
- Ні зовсім недавно. - відповіла я з посмішкою.
- Хочеш на перерві тобі покажу школу?
- Звичайно. - я відповіла. - Тоді поговоримо на перерві? - на відповідь вона тільки кивнула.
Я обернулася до дошки, учитель вже встигнув списати майже її половину. І коли він встигнув?
#10693 в Любовні романи
#4194 в Сучасний любовний роман
#2615 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 12.05.2020