РОЗДІЛ 7

Прокляття точно існує. Я в цьому впевнена. А, якщо до цього його і не було, відтепер точно буде.

Усе почалося десь через дві години після того, як ми сіли у потяг.

Я б, мабуть, і далі сиділа та дивилася дорами, але через деякий час мені нестерпно захотілося до туалету. Тож я виходжу з купе, і, нічого не підозрюючи, йду вузьким коридором потягу до заповітних дверей, як раптом врізаюся в якусь жінку. Та так, що ледь не падаю на підлогу.

— Вибачте будь ласка, — промовляю я, зупинившись, та підводжу погляд.

Переді мною стоїть справжня циганка. Чи хтось дуже схожий на неї.

У жінки довге чорне волосся та темні очі. На ній одна з тих суконь, що уявляєш собі, коли хтось згадує циган: чорна, з великими червоними квітами. В її вухах важкі золоті кульчики-кільця, а шию прикрашає урочисте намисто.

Мабуть її можна було назвати привабливою, якби не лякаючий суворий погляд, направлений на мене.

Ще з дитинства цигани мене лякали не на жарт, і тому була ціла купа причин: від всім відомого “Будеш себе погано вести — цигани викрадуть” та інших стереотипів, до мого таланту притягувати неприємності.

Гадаю не всі вони такі. Взагалі-то я не вважаю їх гіршими за інших людей, але від цього мені не менш лячно.

Мабуть їй не подобається мій переляканий погляд, чи вона досі зла через те, що я її випадково штовхнула, але, коли її пальці смикаються навколо мого зап’ястя, я не на жарт панікую. Тим паче, коли вона починає говорити, пильно дивлячись на мене:

— Бачу невдача за тобою йде. Нікуди від неї не втекти, куди ти — туди й вона.

— Я не розумію про що ви… — брешу я, і бачу, як її очі суворо звужуються.

— А я гадаю розумієш, — відповідає вона, а потім додає інфернальним голосом: — Бережися золотого лева…

Коли циганка нарешті відпускає мою руку та йде далі коридором, я притискаюся до стіни, та усвідомлюю, що увесь цей час майже не дихала від жаху.

Я опановую себе лише тоді, коли повз мене проходить інша, зовсім звичайна жінка з хлопчиком років п’яти, та заходить до туалету.

Через декілька годин я повертаюся до купе. Бос і досі тут, сидить на своєму місці, поклавши ноутбука на ноги. Здається він працює, тож я мовчки сідаю навпроти, не відволікаючи його, та дістаю телефон, щоб написати Лесі. В мене є одне непрочитане повідомлення від неї:

Гей, ну як ти?

Зітхнувши, швидко набираю відповідь:

Я щойно зіткнулась із циганкою.

У потязі??

Здається вона у шоці.

Так.

Здається мене прокляли.

Як це взагалі трапилося??

Узявши себе у руки, я швидко переказую те, що сталося у коридорі потягу. Мені здається, що Леся задовго друкує відповідь, а потім отримую повідомлення:

Не переймайся через це.

Впевнена, вона просто хотіла тебе налякати.

Їй це вдалося. В мене досі серце не на місці.

Це була правда. Хоча зовні я вже не тремтіла, мені досі було не по собі.

До речі про серце. Як справи із сексі-босом?)

Я пирхаю, мигцем поглянувши на хлопця навпроти. Леся як завжди.

Не називай його так.

Ви хоча б розмовляли один з одним, чи ти увесь час дивишся своїх корейців?

На останнє повідомлення я не відповідаю. Мені якось ніяково говорити з нею про боса, коли той сидить навпроти мене, тож я знов перемикаю увагу на дораму, і навколишній світ на декілька годин для мене припиняє існувати.

Я розумію, чому Леся так часто натякає мені на роман із босом. Як не як бос і підлегла — одна з найпопулярніших тем навіть у дорамах.

Гадаю чимало жінок мріють про сексуального спроможного хлопця, який буде носити їх на руках та вирішувати за них усі проблеми. Такий собі принц двадцять першого століття.

Але ця казка має замало спільного із реальністю.

Насправді бос не має бути таким сексуальним. У багатьох босів немає не тільки таких напружених м’язів, а й волосся на голові. А ще зазвичай такі хлопці не цікавляться тими, хто приносить їм каву, принаймні не настільки, щоб колись освідчитися. І це я вже мовчу про робочу етику.

Якщо б так сталося, що я мала б із ним відносини, хтось з нас точно втратив би роботу, чи взагалі обидва.

Гадаю, це замало важило для Лесі, але забагато для мене. Я вклала чимало зусиль, щоб отримати цю посаду, і не збиралася втратити її через хлопця. Навіть якщо Леся має рацію і він справді сексі.

Агов, земля викликає Улю!

Мені надходить ще одне повідомлення від подруги, і я з жалем ставлю дораму на паузу.

Ну що?