Ти навіть не здогадувався, мабуть,
Яким важким був кожен твій мовчазний день.
Для когось — кілька годин без звістки,
Для мене — сотні найстрашніших втрат.
Я вигадувала сотні причин,
Чому не чую більше твого голосу.
І кожна думка ставала страшнішою,
Ніж та, що народилася до неї.
Я не боялася, що ти розлюбиш,
Не боялася випадкових сварок.
Я боялася одного —
Що світ одного дня забере тебе.
Бо коли любиш по-справжньому,
Починаєш боятися не самотності.
А тієї миті, коли більше
Не почуєш знайоме: «Я вдома».
#4624 в Любовні романи
#1014 в Короткий любовний роман
#60 в Не художня література
Відредаговано: 26.07.2026