« Любов, що навчилася боятися»

СТРАХ

Ти навіть не здогадувався, мабуть,

Яким важким був кожен твій мовчазний день.

Для когось — кілька годин без звістки,

Для мене — сотні найстрашніших втрат.

 

Я вигадувала сотні причин,

Чому не чую більше твого голосу.

І кожна думка ставала страшнішою,

Ніж та, що народилася до неї.

 

Я не боялася, що ти розлюбиш,

Не боялася випадкових сварок.

Я боялася одного —

Що світ одного дня забере тебе.

 

Бо коли любиш по-справжньому,

Починаєш боятися не самотності.

А тієї миті, коли більше

Не почуєш знайоме: «Я вдома».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше