Любов, що навчила бути собою.

Перші дні після весілля

Священик посміхнувся і промовив до молодят: — Чудові клятви! Щастя вам, молодята! Можете поцілуватися! 

Весь зал вибухнув радісними вигуками: — ГІРКО! ГІРКО! ГІРКОООО!!!

Наш наречений і прекрасна наречена ніжно поцілувалися просто на очах у всіх гостей, як і було прийнято за традицією. Їхні серця билися в унісон, і цей поцілунок став символом початку їхнього нового спільного життя. 

Після церемонії молодята поїхали в затишне місце, де відбувалося святкування весілля. Там було все, що тільки можна побажати: великий торт, свічки, фотозона, музика і радість у кожному куточку. 

Святкування тривало до пізньої ночі, а потім Алекс і Амелія вирушили до свого нового дому. Амелії було трохи сумно залишати рідний дім, але вона знала — тепер вона поруч із коханим, і це найголовніше. 

 Уночі, вже готуючись до сну, Алекс прошепотів: — Ну що ж, тепер ти офіційно моя дружина. Кохаю тебе, маленька моя. Надобраніч. 

Він ніжно поцілував її, а Амелія, затріпотівши від щастя, відповіла: — І я тебе кохаю, мій офіційний чоловік! Надобраніч, коханий!

Вона також поцілувала його, і в кімнаті запанувала ніжність і спокій. 

Наступного ранку вони прокинулися щасливими і пішли гуляти, святкуючи своє заручення наодинці — просто вдвоє, улюблені і закохані. Вони прогулялися красивими вуличками міста, насолоджуючись моментом. 

Алекс повів Амелію до найкращого ресторану України — це було щось неймовірне і справжнє божевілля для її серця! 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше