Перша фотосесія закоханих

Наступного дня розпочалися перші пари. Але, зважаючи на те, що студенти тільки-но прийшли до університету, протягом двох тижнів заняття обмежувались трьома парами на день. Згодом навчання перейшло у звичайний режим, як у всіх.

Водночас стосунки з мамою теж стали теплішими. Вона почала розуміти: ще трохи — і Алекс забере її доньку назавжди. Мати поступово перестала звертати увагу на оцінки, натомість щодня говорила Амелії, як сильно її любить. Вони почали разом гуляти, ходити на шопінг — і хоч трохи запізно, але це було по-справжньому прекрасно.

Амелія почувалась щасливою. Після пар, зазвичай через годину, вона майже щодня прогулювалася з Алексом та Стейсі. Їй просто не вірилося, що життя може бути таким гарним.

Та одного разу, під час прогулянки, дівчина замислилась. Її погляд став сумним, вона ледь не розплакалась, згадавши, яким було її життя раніше. Це помітили обидва — і Алекс ніжно обійняв її.

— Кицю, щось сталося? — тихо промовив він. — Ти якась не така… Розкажи, що тебе турбує?

Спершу дівчина не хотіла нічого говорити, та все ж зізналася:

— Просто згадала минуле… Те, як усе було раніше.

Алекс усміхнувся і з теплом у голосі відповів:

— Не плач, моя люба. Те, що було — залишилось позаду. Живи теперішнім, живи новим життям. Усе, що було погане — це досвід. Він зробив тебе сильною. А тепер просто відпусти те, що вже не повернеться.

— Гаразд, Алексе. Я постараюся більше не повертатися до цього в думках, — тихо відповіла Амелія.

Вони поцілувались. А Стейсі тим часом із посмішкою спостерігала за парою. Потім вигукнула:

— Ви такі гарні разом! Знаєте що? А давайте підемо до професійного фотографа! Хай зробить вам справжню фотосесію! Це буде чудово!

Ідея всім сподобалася. Наступного дня, у суботу, вони вирушили до відомого фотографа. Той був вражений тим, яка красива і щира пара перед ним.

Фотосесія пройшла ідеально. Наступного дня їм надіслали фото — вони вийшли чудові, наповнені світлом і коханням.