Любов, що навчила бути собою.
Розмова з хлопцем якого кохаєш.
Амелія немов провалилася під землю після уроків… бо до неї підійшов він. Алекс.
Серце шалено калатало. Їй хотілося просто втекти, бігти куди завгодно, лише б не залишатись з ним наодинці. Але вона знала — якщо втече, він одразу все зрозуміє. А цього вона боялася найбільше.
Тож вона залишилася. Стояла, мовчала, не знаючи, куди подіти руки й куди ховати погляд. На щастя, заговорив він:
— Ну що там? Хто твій серцеїд? — сказав з нахабною усмішкою.
Амелія заціпеніла. Але потім, наважившись, відповіла:
— А тебе це хвилює?
— Припустимо, так. Давай, кажи — хто він? Я його вб’ю! — жартома відповів Алекс.
Вона знизала плечима:
— Я тобі нічого не зобов’язана казати. І взагалі… Чому така реакція? Закоханий у мене, чи що?
Він хмикнув:
— Боже, надійся… Щоб я? У таку, як ти? Нізащо!
Ці слова вдарили по серцю, мов удар блискавки. Вона на мить скам’яніла, але не показала, як їй боляче. Зробила вигляд, що їй байдуже, і прошепотіла:
— Вибач, мені треба йти… щось живіт прихопило.
— Ну йди. Ще побачимось, — кинув він на прощання і пішов, навіть не озирнувшись.
А вона залишилась стояти з розбитим серцем — і знову приховала сльози за легкою усмішкою.
#7313 в Любовні романи
#2931 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 26.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
