Міцна дружба, і день народження головної героїні.

Їхня дружба була справжньою — міцною, щирою, такою, що не розлити водою. Амелія була надзвичайно щаслива, адже попри те, що батьки рідко відпускали її гуляти, вони з Стейсі завжди знаходили час і місце, щоб бути разом: то в неї вдома, то в Стейсі.

Настало літо — а хіба хтось читає підручники влітку? Вони гуляли щодня, насолоджувалися сонцем, свободою й компанією одна одної. Для Амелії це літо було особливим — уперше вона не почувалася самотньою. А ще зовсім скоро, 12 липня — її день народження! І вперше за довгий час вона мала зустріти його не сама, а з подругою.

Настав цей довгоочікуваний день. Стейсі, знаючи, як сильно Амелія любить читати романи, подарувала їй аж десять книжок! Але це був лише початок. Вона також власноруч приготувала торт — із шоколадним написом: «Для мене ти завжди найкраща подруга». Амелія була в захваті, але і це ще не все — Стейсі також подарувала їй ноутбук, бо знала, як сильно Амелія мріє писати власні книги. Мамам сказали, що це для навчання...

Сумно, що вже в 11–12 років дівчинка мусить щось приховувати й брехати. Але й мама Амелії не зовсім безвинна — дитині потрібна любов.

Коли вечір наближався, здавалося, що все завершиться, як завжди: уроки, самотність. Але Стейсі вирішила інакше — попросила дозволу на ночівлю, і, хоч неохоче, але батьки дозволили. Уперше в житті Амелія пішла ночувати до подруги! Вони дивилися фільми-романи, грали, сміялися, смакували смачні страви. І мама Стейсі зовсім не була проти.

Цей день став найкращим у житті Амелії... хоча вона ще не знає, які пригоди чекають на неї попереду.