Епілог

Минуло три роки.

Льодовий палац знову гудів — сьогодні був фінал ліги. Але цього разу все було інакше.
На табло світилися великі літери: «Мороз — капітан національної збірної».

Данило стояв у роздягальні, вдихаючи знайомий запах льоду, адреналіну і перемоги.
На його руці блищала срібна каблучка — тонка, але помітна.
Він провів пальцем по ній і усміхнувся.

— Ну що, кохана, побажай мені удачі, — прошепотів він, дивлячись на фото, прикріплене до його шафки.

На фото — Катя, з тією самою усмішкою, яку він бачив першого дня, коли вона впала на нього на льодовому катку.
Його фанатка, його натхнення, його любов.

---

У ложі для гостей сиділа вона — вже не просто його дівчина.
Катя Мороз.
В білому светрі з його прізвищем і великим номером #10, поверх круглого животика.

Поруч — журналісти, вболівальники, діти, але вона не звертала на них уваги.
Вона дивилася тільки на лід.
На нього.

— Малюк, — шепотіла вона, погладжуючи живіт. — Дивись, це твій тато. Зараз він покаже, як виглядає справжній герой.

---

Матч був запеклий, але Данило грав, як ніколи.
Він відчував кожен рух, кожну секунду — ніби все життя вело його до цього моменту.

Остання атака.
Гул трибун.
Шайба летить… і — гол!

Стадіон вибухає.
Данило підкидає ключку, обіймає товаришів по команді, але через мить уже дивиться вгору, туди, де сидить вона.

Катя стоїть, аплодує, сльози щастя блищать у її очах.
Він показує на неї пальцем, потім — на своє серце.

---

Після матчу він не йде на пресконференцію.
Йде просто до трибуни.
Її очі — блискучі, як у перший день.

— Я казав, що ти моя головна перемога, — говорить він, усміхаючись.
— І я ніколи не забувала цього, — шепоче вона, торкаючись його щоки.

Він нахиляється і цілує її просто перед камерами.
Світ ловить цей момент — чемпіон і його кохана.

А він тихо додає:
— Наступного разу я виведу тебе на лід не як вболівальницю, а як мою дружину.

---

Через рік вони дійсно стояли на льоду — тільки вже у весільному вбранні.
Вона — у ніжній білій сукні, він — у костюмі з емблемою команди.
Він узяв її за руки й прошепотів:
— У цій грі життя, Катю, ти — мій єдиний партнер назавжди.

І коли вони вийшли з арени під оплески, сніг знову почав тихо падати.
Як тоді, коли все почалося.

Бо де закінчується гра — починається справжнє кохання. 💞🏒💍