ІV РОЗДІЛ глава 4

Глава 4

Тім навіть не ворухнувся. Просто спостерігав за цієї ситуацією.

- Що ж, тобі час. Треба виправдуватися перед своїм хлопцем.

- Він – не мій хлопець.

- Схоже, він так не вважає. Я вже маю їхати.

- Поясню йому згодом. Зажди тут, я принесу тобі джемпер.

Тім підвівся та підійшов до Єви.

- Залиш його собі. – він взяв велосипед і поїхав.

Єва постояла так близько п’яти хвилин і теж пішла.

Біля наметів творився хаос: Артур збирав речі та носив їх у машину. Міа та хлопці бігали за ним та намагалися випитати, в чому справа?

- Єво! Ти знаєш, чому Артур так несподівано вирішив поїхати? Він в курсі взагалі, що у нас одна машина лишиться. Як ми всі доберемося додому?

- Доведеться щось придумати. – спокійним тоном сказала дівчина.

- Але, як же так? Що сталося? Ви посварилися?

- Щось схоже на це.

Єва попрямувала до Артура, він зробив вигляд, що не помітив її.

- Не розумію, що на тебе найшло?

- Прекрасно розумієш. Як ти могла?

- Могла що?

- Зрадити мені. Я бачив, як ти обіймалася з тим типом. Впевнений, що були не тільки обійми.

- Що-о? Та як ти можеш так говорити? Ми навіть не зустрічаємось. А ти влаштовуєш мені ревниві сцени!

- Отже, не зустрічаємось? Що ж вдалого відпочинку! Повертайся до свого… цього!

- От і добре! Гарної дороги…

Він поїхав одразу, як зібрав речі, нікому з друзів нічого не пояснивши.

Був останній день перебування Єви та її друзів біля озера. Погода була спекотною та сонячною, тож з самого ранку молоді люди плавали у озері та розважались на пляжі.

Під час гри у волейбол Єва помітила на дорозі знайомий силует.

- Я зараз, пограйте поки без мене.

Назустріч їй йшов високий спортивної статури чоловік.

- Привіт. Що ти тут робиш?

- Приїхав поплавати. А що, забороняєте, пані?

- А ви мене послухаєте, пане?– Єва посміхнулась.

- Ні. Ха-ха!

Єва почервоніла.

- Складеш мені компанію?

- Так, залюбки. Сьогодні дуже спекотно. Лише візьму рушника.

«Найкращий день в моєму житті. Сонячний літній ранок, тепле озеро огортає гаряче тіло. Поруч коханий чоловік. І все так, як має бути».

- Дай мені руку. – Єва підійшла до Тіма.

Вони взялись за руки та рушили на глибину. Вода освіжала їх. Справжнє блаженство. Тім наблизився до дівчини та взяв за талію.

- Зараз будемо тонути… - Єва затамувала подих.

Він підняв її над водою, потім відпустив одну руку, іншою потягнув Єву до берега.

- Нічого не бійся зі мною.

Вони вийшли та сіли на камінні.

- Як же довго я чекав цієї миті… Здається, тепер я по-справжньому щасливий.

- І я…

Тім потягнувся до Єви, доторкнувся губами її шиї, потім нижче. Вона здригнулась. Мурахи забігали по її мокрому тілу. Лівою рукою Тім обійняв її за плече, правою став гладити обличчя.

- Яка ніжна шкіра… Ти – прекрасна.

Єва лише важко видихнула. Він торкнувся губами її губ. Солодкий пристрасний поцілунок поглинув їх в ту ж мить.