ІІІ РОЗДІЛ глава 7

Глава 7

Пробувши декілька днів вдома, Єва відчувала прилив сил і енергії. Любовні переживання відійшли на задній план. Вона присвятила всю себе лише собі та сім’ї. Смачна їжа, затишні вечори зробили свою справу: допомогли підлікувати душу та трохи розібратися в собі.

Був теплий літній ранок. Єва пила чай з бубликами та читала книгу. На телефон прийшло сповіщення. Тім відреагував на фото з історії, де Єва в милому пляжному платті та солом’яній шляпі.

Єва: Що означає цей смайлик?

Тім: закоханість

«Чому завжди так? Я тільки почала його забувати та приходити до тями».

Єва: ясно

Тім: якась ти ображена

«А якою мені ще бути? Ти ж мене відшиваєш».

Єва: та ні, все добре. Як ти?

Тім: Норм, а ти?

Єва: теж

На цьому їхня переписка скінчилась. Єва до кінця дня ходила сама не своя, постійно перебираючи думки. Завтра потрібно повертатися, адже через два дні випускний вечір. А ще потрібно сходити на примірку сукні.

Наступного ранку Єва вже була в студентському місті, поспішала на примірку. День обіцяв бути спекотним, тож вона вдягла легкий блідно-рожевий сарафан.

Зайшовши до салону, в очі Єві одразу кинулось зелене шовкове плаття, що висіло на манекені.

- Я закохалась!

- Так, це Ваша сукня, ми майже закінчили. Залишилося приміряти та визначити, що слід підшити.

- Я готова. – з усмішкою на обличчі сказала дівчина.

Сукня сиділа просто ідеально. Вона дуже личила Єві та підкреслювала красу її зелених очей.

Розрахувавшись на касі, Єва взяла пакунок з «сукнею своєї мрії» та на крилах щастя помчала до гуртожитку.