Я стояла посеред бального залу у своєму будинку і роздивлялась себе. Червона сукня дуже мені пасувала. Волосся Роза заклала у високу зачіску та оздобила шпильками з рубінами. Взагалі я чекала від Міта будь-якої реакції, але лише не такої. Я думала, що він прилетить на крилах люті, коли побачить мою записку із кольором плаття, буде виїдати мені мізки, що так не можна і все таке. Дійсно чекала його весь вечір, але коли зранку мені принесли невеличку скриньку з коштовностями, основу яких складали рубіни, то навіть стала поважати його трохи більше. Вперше він не суперечив мені. Тепер розглядала себе у відображенні і розуміла, що коштовності ідеально доповнювали мій образ. Так, вперше в житті я зрозуміла, що красуня. Сукня трохи відкривала плечі та переходила у короткий рукав, що лише прикривав плече, корсет вдало підкреслював тонку талію, а доволі відкрите декольте зупиняло погляд на моїх принадах. Я трохи була цим незадоволена, але потрібно ж справити враження на двір імператора, отож махнула рукою і ризикнула. Спідниця з кількох шарів була пишною, але разом з тим не настільки, щоб зупиняти мій рух. Спробувала в ній потанцювати. Нічого не заважає. Оглянула руки. Для завершення образу, я під заперечення модистки, обрала чорні високі рукавички, що були майже до ліктя, чорну дамську сумочку та дуже зручні чорні мокасини. Модистка наполягала на червоному комплекті, але мені не подобалось. Я ніби зливалась повністю у червону пляму, а так, було гарно. До того ж, червоний масивний браслет з рубінами на чорній рукавичці виглядав неймовірно. Так же неймовірно виглядав рубіновий кулон на ланцюжку. Посередині нього був великий рубін, оточений сплетінням діамантів. Ті оздоблювали камінь у формі трикутної плетеної лози. Сам кулон виглядав не масивним, але очей від нього не відірвати. У зачіску, крім шпильок з рубіновими камінчиками на кінці, була закріплена невелика діадема, також з розсипом рубінів та діамантів. Загалом я так сяяла, що пройти непоміченою на балу у мене не було жодного шансу.
- Ти виглядаєш просто чудово!- захоплено вимовив Міт, розтягуючись у посмішці.
Він непомітно зайшов до зали та став поруч, розглядаючи мене.
- Чи не занадто? – стурбовано запитала я, тільки тепер розуміючи, що, мабуть, одягнутись треба було трохи скромніше.
- В самий раз! – розсміявся Міт. – Ти зробиш фурор!
Сам Міт був одягнений, майже, у все чорне. Довгий приталений піджак із золотою вишивкою на стійці вороту та рукавах, золоті ґудзики. Чорні брюки та туфлі. Білою була лише його сорочка. Постійно розпатлане волосся сьогодні було заплетене у витіювату косу та перехоплене золотим ланцюжком на кінці. Я замилувалась ним. Чорний колір йому дуже пасував. Очі стали яскравіше і засвітились. А може це не від кольору одягу, а від чогось іншого? Подумати, як слід не встигла, бо він галантно схилився у ледь помітному поклоні та запропонував свій лікоть.
- Нам час їхати, бо ми і так трохи спізнюємось, - лагідно, нетипово для себе, промовив він.
- Це не через мене! – поспішила запевнити його. – Я була готова, ще пів години тому.
- Ні, не через тебе Силено, - знову посміхнувся, ведучи мене на вулицю до екіпажу, - я спеціально трохи затримався, аби ти прибула останньою на бал. Хочу, щоб всі тебе бачили, коли ти заходитимеш!
Мені ця ідея не здалась гарною, але нічого з цим уже зробити не могла. Міт сьогодні вирішив ошарашити мною двір. От, трясця! Ще й я постаралась, одягла червону сукню! Хоч Міт нічого не сказав стосовно мого вибору, але тепер це вже не здавалось мені такою гарною ідеєю, як спочатку.
Ми сіли у закриту карету. Міт сів поруч зі мною на сидіння. Я розправила сукню та видихнула. Спробувала сконцентруватись на краєвиді міста за вікном. Карета їхала швидко, але сутінки накривали нас ще швидше. Через хвилин двадцять, за вікном уже, майже стемніло, але в кареті було достатньо видно, щоб чітко бачити обличчя Міта. Я поглянула на нього та інтуїтивно підсунулась ближче.
- Що трапилось, Силено? Тобі погано? Ти бліда, хоч щойно виглядала квітуче, – чоловік схвильовано розглядав моє обличчя.
- Я хвилююсь, не щодня збираюсь заміж за імператора, - тихо відповіла, опустивши голову.
- Заміж сьогодні тебе ніхто не братиме! – посміхнувся він. - Це лише оглядини і офіційне представлення до імператорського двору, тому заспокойся!
Ці слова трохи мене заспокоїли, але все одно мною тіпало і трусило. Чого чекати від балу та самого імператора? Раптом згадала слова Міта у парку, про те що він жорсткий і їсть дівчат. Не знаю чи він жартував тоді, але страх липкими обіймами уже накривав мене.
- Міт, мені страшно, - торкнулась його руки, прихилившись до нього.
- Силено, ти чого? – стурбовано глянув на мене.
Мабуть, він відчув мою тривогу та страх. Міт пригорнув мене до своїх грудей. Вперше. Просто обійняв мене за плечі та взяв мою руку у свою. Враз у його обіймах стало затишно і тепло. Незнайомі відчуття розлилися моїм тілом. Страх почав відходити на задній план. Я підняла голову, сміливо поглянувши у очі. Вони світились людською теплотою та турботою. Міт знову посміхнувся, чарівною посмішкою. Це трохи привело мене до тями. Зненацька у мене в голові сяйнула, недоречна думка. А раптом імператор виявиться дійсно старим і огидним? Мені навряд чи буде затишно у його обіймах так, як зараз з Мітом. У мене, мабуть, не буде більше такої нагоди. Раптово захотілось відчути, як це, коли тебе цілує молодий і гарний чоловік. Я потягнулась до його вуст та злегка поцілувала. Міт не очікував такого, тому поглянув на мене розгублено, коли я відхилилась від нього. Потім зорієнтувався та … сам мене поцілував. Спершу злегка, ніби питаючи дозволу. Його цілунки пройняли моє серце і воно затріпотіло у шаленому ритмі. Я огорнула його за шию та притиснулась ближче. Він сміливо обійняв мене за талію. Поцілунок став пристрасним, проникаючим. Його язик сміливо досліджував мій рот. Шквал власних емоцій вразив мене. Бажання та шалені відчуття торкались найпотаємніших місцин мого тіла. Хотілось чогось більшого, невідомого. Виявляється є щось, чого я раніше не відчувала. Тілом пройшлась хвиля насолоди, не змогла стримати легкий стогін, що мимоволі зірвався з моїх вуст. Міт злегка прикусив мою нижню губу та відсторонився.
#875 в Фентезі
#3055 в Любовні романи
любовний трикутник і сильні почуття, сильний герой та емоційна героїня, дракони магія боротьба
Відредаговано: 12.02.2021